logo

Мультимедіа

  • Зімбабве, фотограф Пітер Х’юго
  • Зімбабве, фотограф Пітер Х’юго
  • Зімбабве, фотограф Пітер Х’юго
  • Великобританія, фотограф Кейт Пітерс
  • Великобританія, фотограф Кейт Пітерс
  • Великобританія, фотограф Кейт Пітерс
  • Перу, фотограф Ніал О'Брайєн
  • Перу, фотограф Ніал О'Брайєн
  • Перу, фотограф Ніал О'Брайєн
  • Індонезія, фотограф Мартін Вестлайк
  • Індонезія, фотограф Мартін Вестлайк
  • Індонезія, фотограф Мартін Вестлайк
  • Австралія, фотограф Катрін Коеннінг
  • Австралія, фотограф Катрін Коеннінг
  • Австралія, фотограф Катрін Коеннінг

Боротьба зі зміною клімату на 5-ти континентах

22 жовтня 2018. 06:59 1597

Глобальна зміна клімату — одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Згідно прогнозів провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 градусів за Цельсієм.

Такі темпи глобального потепління спричиняють серйозні кліматичні зміни, в першу чергу, в сфері сільського господарства. Аби привернути більшу увагу до даної проблеми, п'ять провідних фотографів, яким близька тема навколишнього середовища, відзняли фермерів, які вже сьогодні стикаються з цими змінами, та їхні новаторські рішення щодо збереження природи.  


Зімбабве, фотограф Пітер Хюго. Ще десять років тому Бенедикт Музента і його друзі завершували навчальний рік набагато раніше зазначеного терміну, адже влітку розпочиналися польові роботи. Сьогодні шкільний графік змінився: через низьку кількість опадів поля голі, а урожай дозріває все пізніше і пізніше. Щорічна посуха змусила фермерів шукати нові способи виробництва продуктів харчування та повертатися до методів дідів-прадідів.

Фермери із Зімбабве вирішили знову почати культивувати сорго та просо, адже вони можуть родити без води.

Насіння цих культур краще пристосоване до місцевих умов ґрунту, що полегшує їхнє вирощування в сухих долинах Зімбабве. Як розповідають місцеві, саме сорго та просо здатні живити громаду набагато краще, ніж кукурудза, яка домінувала останні 30-40 років.


Великобританія, фотограф Кейт Пітерс. Фермери із півдня Великобританії, Роб і Ліззі, продовжують справу своїх предків — займаються сільським господарством. Різні були часи, але останні 10 років були найважчими: «Декілька років тому затоплення врожаю чи посуха траплялися один раз на 20 років, тепер це відбувається щороку», — говорить Ліззі.

Зміни погоди впливають на всю фермерську спільноту. Довгі та вологі зими затримують посадку культур, відповідно навесні утворюється довший період, коли мало свіжих продуктів, а літом, через відсутність вологи, зменшується урожайність культур. У минулому році останній урожай пшениці було зібрано на початку грудня, хоча для Великобританії традиційним періодом збору є серпень.

Роб вважає, що всі фермери повинні відігравати важливу роль у забезпеченні продовольством, адже харчування є надзвичайно важливим для здоров'я.


Перу, фотограф Ніал О'Брайєн. Зміна клімату зсунула період дозрівання кави. Кооператив Huadquiña представляє понад 300 дрібних фермерів, які працюють над створенням стійкої моделі виробництва кавових зерен, а шкідники, хвороби та кліматичні зміни загострюють проблеми вирощування та постачання кави по всьому світу.

Але завдяки партнерству з провідними компаніями Cafédirect та Fairtrade було створено Центр підвищення кваліфікації щодо боротьби з проблемами зміни клімату. Це допомогло кооперативу диверсифікувати кавові сорти. Члени кооперативу мають духовні стосунки із землею, тому перш ніж що-небудь на ній робити, вони просять дозволу у духа гір. Саме цей дух розповідає їм, коли буде хороший урожай.


Індонезія, фотограф Мартін Вестлайк. Лідер однієї з індонезійських громад Марія Лорета витратила місяці, подорожуючи від села до села, перш ніж знайти рідкісні сорти сорго, які раніше вирощувалися. Ці сорти відомі своїми корисними властивостями, проте були знищені урядом, який закликав фермерів вирощувати комерційні сорти білого рису, а сорго вважали кормом для худоби.

Проте відсутність дощу та кам'янисті ґрунти не дали бажаного урожаю рису та кукурудзи. Незважаючи на тонну хімічних добрив, культури не вродили, а сім'ї залишилися голодними.

Марія зібрала жінок, для того щоб висадити 30 гектарів сорго зі старих сортів насіння, які вона зібрала, подорожуючи селами. Посівна культура є більш трудомісткою, але вимагає менше води. Ініціатива, в яку спочатку включилося 62 сім'ї, виявилася настільки успішною, що зараз вона поширилася по всій Індонезії.


Австралія, фотограф Катрін Коеннінг. 25 років тому, коли руйнівна пожежа знищила більшу половину ферми, будинку та практично забрала життя, Колін Сейс змушений був переосмислити свій підхід до сільського господарства.

Він вирішив слідувати природі та максимізувати різноманітність своєї ферми шляхом посадки зернових культур, таких як овес та ячмінь, що дозволило «бур'янам» забезпечити покриття його продовольчих культур. Це техніка, відома як пасовище. Крім того, він перемістив своїх овець на це пасовище (як це робили його предки), дозволяючи тваринам переробляти залишкові культури і знову перетворювати землю на родючі пасовища.

Катастрофа Коліна змусила його стати зразком для використання нового методу ведення сільського господарства, який забезпечує сільгоспкультурами, м'ясом, а також відроджує ґрунт.


Джерело фото: Тhe Guardian


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги