Таку думку під час «М’ясної толоки» висловив власник «АГРІФУД Консалтинг», міжнародний експерт ФАО та ЄБРР у галузі тваринництва Євген Шатохін.

«В Україні багато земель знаходиться під вирощуванням агрокультур. Немає дешевих пасовищ, культури утримання м’ясної худоби і т.д. Яловичина, яку ми отримуємо, – це переважно м’ясо вибракуваних молочних корів і молодняка, отриманого від молочних корів», – говорить експерт.

Середньостатистичне споживання знаходиться на рівні 8,5 кг на душу населення з урахуванням м’ясоковбасних виробів.

«На хвилинку, в Уругваї це 56 кг. Тут можна говорити вже про культуру споживання», – вважає Шатохін.

За його словами, споживання яловичини в Україні стримує висока ціна. Із традиційних видів м’яса яловичина – один із найдорожчих. Дорожче коштує хіба що баранина та ягнятина.

Загалом Україна є нетто-імпортером яловичини. Серед видів м’яса вона посідає 2 місце за об’ємом експорту.

«Розподіл приватного і промислового сектору наразі все ще тяжіє в бік домогосподарств. Там сконцентровано 70% поголів’я корів. У перспективі малі господарства мають трансформуватися у сімейні ферми, хоча це досить непросто», – вважає експерт.

Він звертає увагу на тренд, який започаткував 2020 рік - збільшення кількості професійних молочно-товарних ферм. «При тому, що цей бізнес має досить довгу окупність. Але операційна рентабельність є високою. Для цього потрібні масштаби, продуктивність корів та професійний підхід», – говорить він.

На думку експерта, найближчим часом у промисловому секторі будуть старатися отримувати максимальну кількість теличок за рахунок використання сексованої сперми. Цьому сприяє попит на нетелів – як внутрішній, так і за кордоном, передусім, з боку Казахстану та Узбекистану.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Евгений Шатохин