«Розумний» агробізнес: синиця в руках чи журавель у небі?

Саме з такими повчальними словами звернулися до студентів Національного університету природокористування і біоресурсів України та гостей НУБіП представники Нідерландської прикладної аграрної школи Aeres Group Корне Кокс та Альберт Канрінус, які вже багато років досліджують «розумні» технології у сільському господарстві.

Корне Кокс, власне, стояв у витоків зародження точного землеробства в Нідерландах. Це було близько 25-30 років тому, коли комп’ютери почали проникати у всі сфери життя. Він із тих, хто практично досліджує, як «розумні» технології полегшують життя аграріям, адже має власне господарство.

Що ж стосується економічного боку застосування «розумного» землеробства, то тут Альберт Канрінус навів український приклад. «На одному з українських підприємств ми встановлювали на сівалку різні варіації керування: залежно від зонування площі сівалка змінювала певні налаштування, точно висівала, не повторюючись у лінії, і за 1 рік фермер лише на посіві зекономив 17%», — каже він.

Загалом експерт додає, що використання повного «розумного» обладнання — це вже інше мислення.

У Нідерландах до цього прийшли 10% фермерів, більшість же використовують елементи «розумного» агробізнесу, наприклад, точне землеробство. 

Підтвердив думку, що застосування «розумних» технологій в АПК є ефективним, і відомий в Україні експерт Жан-Жак Ерве. За його словами, в нашій країні можна отримувати €2-3 тис. з га саме завдяки впровадженню точного землеробства, що насамперед буде сприяти розвитку сільських територій.

Слухаючи закордонних експертів, я все ж таки розуміла, що українським аграріям до тіла ближча своя сорочка. Тому радо поспілкувалася із випускником факультету аграрного менеджменту НУБіП України, а нині менеджером Difco International в Україні Романом Пучко, який був серед слухачів лекції.

Романе, чи готові українські сільськогосподарські виробники впроваджувати новітні технології — як з моральної точки зору, так і з фінансової?

Роман Пучко: Українські фермери з підозрою ставляться до новітніх технологій. Зазвичай вони впроваджують їх лише тоді, коли бачать, що це збільшує прибуток або зменшує витрати у сусіда. Що стосується фінансового боку, цьогорічні дані щодо прибутковості основних культур більш ніж надихають, відповідно, я не бачу причин, щоб не інвестувати в підвищення ефективності ведення бізнесу.

Якщо говорити про точне землеробство, кому воно більше потрібне: малим, середнім чи великим господарствам?

Роман Пучко: Це не має значення. Ми почули приклади викладачів із Нідерландів, де середній розмір господарства — 50-100 га, і саме на них вони впроваджують «розумні» технології так само, як і на фермах, які сягають тисяч га. 

В Україні те саме: якщо фермер має 500-1000 га, він вважається маленьким, але цієї площі достатньо для реалізації точного висіву чи диференційованої форми внесення добрив. Розмір не має значення, головне — менеджмент і його бачення.

Які переваги впровадження точного землеробства ви можете назвати на конкретному прикладі?

Роман Пучко: Таких прикладів багато. Різні технології дають різні покращення. Наприклад, якщо ми використовуємо сервіс супутникового моніторингу, який дозволяє нам перерозподіляти азотні добрива, і бачимо, що на третині поля в квітні місяці достатньо азоту, а на 2/3 — недостатньо для того періоду, то приймаємо рішення підживлювати рослини лише на 2/3. Зекономлений азот — наш дохід, тому що зекономлений долар — це зароблений долар.

Скільки потрібно інвестувати в 1 га, щоб впровадити технологію, і за який час вона окупиться?

Роман Пучко: Якщо ми говоримо про аналіз ґрунту, це може бути від €3-5/га і більше, якщо мова йде про професійну зйомку дроном — від €10-20/га, якщо використовувати супутниковий моніторинг посівів — €1-5/га, все залежить від пакету послуг. Різні технології мають свою ціну.

Чому Україна на противагу іншим аграрним країнам мало використовує технологію точного землеробства?

Роман Пучко: В інших країнах також використовуються не всі технології. А в Україні є прекрасні приклади компаній, які впровадили багато всього. Якщо взяти топ-10 агрохолдингів України, в них елементи точного землеробства точно застосовуються. Є фермери по 4-6 тис. га, які впровадили майже повний комплекс точного землеробства і працюють на найновішому обладнанні.

Таких господарств дуже багато, я б не сказав, що використовується мало технологій, просто не всі існуючі. Якщо порівняти минулі роки, то динаміка вражає — приріст становить 15-20%.

Як бачимо, майбутнє високотехнологічної аграрної України — за «розумним» землеробством! Тому, аграрії, робіть власні висновки.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua