Виробництво хутра на розгляді у Верховній Раді: результати першого обговорення

Реалії

В Україні розташовано 10 норкових ферм на площі 200 га, надходження до державного бюджету з яких становлять 30 млн грн. Експерти зазначають, що жодна галузь сільського господарства не є настільки високорентабельною. Але на сьогодні стоїть загроза припинення функціонування звірівницької галузі через активістів, які наголошують на її шкоді для навколишнього середовища.

Проте рубати з плеча у цьому питанні українські посадовці не планують, наголошуючи, що потрібно додатково розглянути та напрацювати екологічні стандарти, забезпечити належний рівень громадського контролю у відповідності до світових стандартів, щоб уникнути спекуляцій на цю тему.

Зокрема, уповноважений Президента із земельних питань Роман Лещенко зазначає, що Україна може збільшити потенціал галузі звірівництва до 10%, адже на сьогодні ця частка складає всього 1% у світовому виробництві хутра.

«Від імені Офісу Президента України ми підтримуємо концепцію створення додаткових робочих місць, переробної галузі в АПК та залучення інвестицій у нашу державу. Ми маємо всі макроекономічні розрахунки щодо залучення інвестицій, і дійсно потенціал надзвичайно великий», — констатує він.

Думка громадськості

Разом із тим, представники громад неоднозначно висловлюються про діяльність звіроферм, які розташовані поблизу їхніх домівок.

Житель Житомирської області Руслан Хоменко скаржиться на запах у повітрі. У той же час жителька Переяслав-Хмельницького району Київської області Тетяна Андрусенко каже, що спочатку теж була проти будівництва норкової ферми, яка діє на території громади з 2012 р., але, за її словами, «ферма дотримується стандартів якості, і жодного шкідливого впливу на навколишнє середовище немає».

Більше того, у сільський бюджет Ковалина за 2019 рік з 1,8 млн грн надходжень 850 тис. грн було саме від норкової ферми. «Бізнес є різним, головне, щоб він був соціально відповідальним та екологічним», — наголошує Тетяна Андрусенко.

Народний депутат України Сергій Литвиненко під час круглого столу закликав провести інспекцію всіх звіроферм, котрі ведуть свою діяльність в Україні, після чого, як він вважає, можна буде робити висновки щодо прийняття відповідних правових норм.

Він привів конкретний кейс: норкова ферма «Пелском», що на Київщині, на 46 га землі уже інвестувала $40 млн та щороку сплачує 9 млн грн податків. 

«Конкретно ця норкова ферма функціонує не лише успішно, але і дотримується Директиви ЄС (Регламент Ради ЄС №1099/2009 від 24.09.2009 р. — щодо захисту тварин під час забою). Але як відбувається діяльність інших — потрібно перевіряти, тільки тоді можна приймати об’єктивне рішення щодо правового регулювання виробництва хутра», — каже парламентарій.

Його думку підтримують народні депутати Степан Чернявський, Олег Тарасов, Маргарита Шол, Артем Черноморов, Артем Нагаєвський, Олександр Гайду, Іван Чайківский.

«Україна повинна впроваджувати світові стандарти, водночас ми маємо підходити практично, щоб підприємства могли працювати, не заважаючи і не завдаючи нікому шкоди», — зазначає заступник начальника Департаменту аграрної політики профільного міністерства Олена Альшанова.

«Наразі Україна займає 1% світового ринку виробництва хутра і має потенціал збільшити цей показник до 10%», — поінформували представники державних органів, додавши, що «галузь у найближчі роки має потенціал в €500 млн інвестицій і створення 7,5 тисячі робочих місць».

Про міжнародні стандарти у галузі виробництва хутра і стан щодо їх виконання в Україні доповів директор зі стандартів і сталого розвитку Міжнародної федерації хутра Пол Стокал. За його інформацією, більшість українських виробників хутра вже пройшли міжнародну сертифікацію.

«Ринок України цікавий для інвесторів саме завдяки високим стандартам, дешевій робочій силі та іншим ресурсам», — стверджує Пол Стокал.

Представники виробників хутра наголосили, що норкові ферми в Україні: переробляють відходи тваринництва, що дозволяє економити кошти, які б витрачалися на будівництво відповідних переробних заводів; не значаться серед забруднювачів навколишнього середовища і не впливають на стан здоров’я місцевого населення; не використовують шкідливі хімічні речовини, оскільки не займаються обробкою і фарбуванням шкурок; створюють робочі місця, приносять інвестиції та валютну виручку державі.

Рентабельність

Президент Асоціації звірівників України Володимир Федина говорить, що загальна площа всіх діючих норкових ферм на території України складає 200 га, де інвестиції в один гектар склали €2500, а прибуток — 250 тис. €/га, що є одним із найвищих показників рентабельності в структурі сільського господарства.

«Норкові ферми — високодохідні підприємства з доданою вартістю, — говорить Володимир Федина. – За останні 6 років інвестовано в будівництво новітніх норкових ферм більше $106 млн».

Також він додав, що в найближчі роки інвестори готові вкласти €500 млн, в результаті чого буде створено 7500 нових робочих місць у селах, та надходження до бюджету — більше 150 млн податків щороку. Валютна виручка в Україну зросте до €300 млн.

Норкові ферми уже створили 1500 робочих місць у сільській місцевості з середньою заробітною платою 12-16 тис. грн. «Галузь звірівництва потрібно регулювати, а не закривати», — додає народний депутат Сергій Литвиненко.

Екологія

Однак у екологів своя правда. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наполягає, що екологічні податки та штрафи мають бути значно вищими для бізнесу, зокрема і звірівників. «Санітарні та ветеринарні правила мають бути більш жорсткими, а господарства мусять підтримувати наукові розробки», — каже вона. 

Екологи чомусь не зважають, що у щорічному переліку Міністерства енергетики та захисту довкілля України серед переліку сотень джерел забруднень ґрунтів, повітря та води, за останні декілька років виробників хутра немає.

Більше того, президент Асоціації звірівників України Володимир Федина повідомив, що норкові ферми здатні вирішити важливу екологічну проблему — утилізацію відходів тваринного походження: «Норки здатні переробити 250 тис. т відходів. Птахофабрики в такому разі зароблять близько 1,9 млн грн за рахунок викупу у них відходів тваринного походження, і не буде необхідності додатково сплачувати кошти за утилізацію».

Представник норкової ферми «Вікінг», що також у Київській області, Євген Чарфас навів дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства: в 2019 році звірогосподарство переробило 50 тис. т м’ясного і рибного виробництва. «У випадку закриття ферм постане питання утилізації даних відходів, що в свою чергу може вплинути на вартість м’ясної та рибної продукції для населення», — додав виробник.

Представник Державної екологічної академії Євген Найда повідомив, що норковими фермами, котрі входять до Асоціації звірівників України, за 2019 рік вироблено 5 500 т органічних добрив, котрі були реалізовані в сільськогосподарські підприємства.

«Наразі потрібна об’єктивна позиція та думки всіх сторін. Екологічний контроль, моніторинг якості ґрунтів, поверхневих та підземних вод відбувається вкрай незадовільно через брак фінансування, обладнання та питання корумпованості», — зазначила заступник міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук.

У свою чергу голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлія Овчинникова підкреслила важливість теми, що розглядається, і висловилася за комплексний підхід до галузі виробництва хутра з пріоритетним урахуванням гуманітарних принципів.

За її словами, важливими є екологічні питання, економічні показники і етична проблема, тож вона запропонувала «напрацювати спільну позицію, створити максимально гуманітарний законопроєкт і прийняти зважене рішення».

На це, власне, налаштовані й учасники ринку.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua