logo

Личный взгляд

На пути к рынку земли: дорожная карта на 2021 год

На пути к рынку земли: дорожная карта на 2021 год

Личный взгляд 23 декабря 2020. 06:44 3145

4 законопроекта и более 50 постановлений — такой объем должны проработать и проголосовать народные избранники, чтобы 1 июля 2021 г. полноценно заработал рынок земли. В Киевской школе экономики посчитали, что следующие полгода еженедельно правительство должно принимать минимум два постановления, чтобы обеспечить функционирование оборота земель сельскохозяйственного назначения.

*Текст подається мовою оригіналу

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Законопроєкт №2194 нова «Земельна Конституція», і його потрібно фіналізувати в першу чергу

Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України:

Вікно можливостей не буде відкритим вічно, і треба рухатися швидше у питанні прийняття законів. Критично важливим сьогодні є ухвалення закону щодо вдосконалення управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194. На жаль, у зв’язку з локдауном це питання буде розглядатися лише наприкінці січня. Законопроєкт №2194 — це нова «Земельна Конституція», без нього ми не зможемо реалізувати земельну реформу повноцінно та у встановлені строки.  

При цьому важливо, щоб не зупинився процес трансформації Держгеокадастру в сервісну організацію, потрібно кинути всі сили на законопроєкт №2194.

У першій половині 2021 року для належної імплементації земельної реформи потрібно буде ухвалити ще кілька важливих законопроєктів: №2195, що запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів, №3205-2, який передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для поліпшення доступу малих агровиробників до банківського фінансування, зокрема з метою придбання сільгоспземель, а також законопроєкт №3012-2, який визначає принципи розподілу земель при приватизації сільгоспугідь державних та комунальних підприємств.

Найближчим часом буде фіналізоване бачення щодо запуску державного аграрного реєстру, який дасть можливість детінізувати аграрний сектор і допоможе переформатувати програми держпідтримки виключно на засадах прозорості. Цей продукт також може якісно видозмінити роботу Міністерства аграрної політики і мінімізувати контакти між власником землі та посадовими особами.

Зараз Міністерство цифрової інформації також доопрацьовує дорожню карту, за якою ми будемо рухатись у 2021 році шляхом оптимізації роботи всіх реєстрів.

Джерело фото: Liga.net
Джерело фото: Liga.net

Головне, щоб не зупинявся процес політично, а технічно ми зможемо відпрацювати все необхідне

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:

Уряд зможе швидко забезпечити необхідну нормативну базу за умови оперативного прийняття необхідних законопроєктів Верховною Радою. Самі підзаконні акти на 90% готові. Усе можливо організувати, головне — політичне бажання. Технічно ми їх відпрацюємо і впораємося, якщо законопроєкти будуть проголосовані. Але дійсно, ще багато роботи попереду, головне — щоб не зупинявся процес політично, а технічно ми зможемо відпрацювати все необхідне. Та щоб дійти до логічного завершення земельної реформи, потрібен час мінімум до 2030 року, адже лише ринок землі має декілька перехідних етапів, та й процеси, пов’язані із земельною трансформацією, не відбуваються швидко. Але є певні речі, які дійсно потрібно завершити в першому півріччі 2021 року.

Супровідні позитивні моменти відкриття ринку землі — це встановлення основних правил ринку, консолідація земель, здешевлення кредитів в агро під купівлю землі.

Також варто підкреслити, що в кожній громаді планується виділити представника, який займатиметься аграрними питаннями. Щоб кожен житель громади мав змогу як користувач отримати інформацію. А якщо він бажає створити власний бізнес, стати фермером, то щоб він мав чіткий план, як це зробити, де держава готова допомогти. Дуже важливим моментом у процесі запуску ринку землі є комунікація, навчання та швидке інформування про нові можливості, які з’являються в рамках впровадження земельної реформи.

Джерело фото: kmu.gov.ua
Джерело фото: kmu.gov.ua

Ми запізнюємося з реформою

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки:

Як мінімум, до липня 2021 року потрібно прийняти 4 законопроєкти, які регулюватимуть процеси управління землею, децентралізацію, позбавлять корупційних моментів, забезпечать рівноправні умови кредитування та визначать правила приватизації землі в майбутньому. Ці законопроєкти потрібно прийняти, інакше система буде перекошеною в бік сильних гравців ринку, а це — неприйнятно і несправедливо.

Також потрібно прийняти понад 50 постанов, і, за нашими підрахунками, щотижня слід приймати по дві постанови. Тому потрібен чемпіон реформи, і призначення Романа Лещенка міністром агрополітики вселяє надію, що ми встигнемо вчасно запустити ринок землі. Адже ми повинні розуміти, що ця реформа створить ринок капіталу і дасть економіці можливість розвиватися.

Джерело фото: hromadske.ua
Джерело фото: hromadske.ua

Національна інфраструктура геопросторових даних допоможе відійти від корупційних діянь

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад:

Сподіваюся, що після доопрацювання законопроєкт №2194 буде проголосований, оскільки для сільських територій це дуже важливо: потрібно встановлювати межі між громадами, які на сьогодні відсутні; громадам потрібно надати можливість самостійно змінювати цільове призначення; місцевому самоврядуванню — надати можливість контролювати використання земельних ділянок.

Після прийняття Закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» сподіваємося, що держава більш активно долучатиметься до цього процесу. Ми повинні якнайшвидше наповнити цю інфраструктуру, щоб усі бажаючі могли подивитися, що знаходиться на тих чи інших територіях і яким чином певне підприємство чи компанія використовує земельну ділянку.

Також хотів звернути увагу в процесі обговорення земельної реформи на безоплатну приватизацію. На превеликий жаль, цей рудимент залишається важливим і складним для місцевого самоврядування. Якщо держава запроваджує цю пільгу, то має компенсувати якимось фінансовим ресурсом, а земля повинна використовуватись тими людьми, які реально користуються нею в бізнес-цілях або для ведення особистого господарства.

Національна інфраструктура геопросторових даних допоможе відійти від корупційних діянь. Якщо землі стануть публічними, а використання земель — прозорим, бізнесу буде легше працювати, адже для всіх учасників ринку будуть створені однакові умови, і надходження до місцевих бюджетів будуть збільшуватися.

Очікуваний ефект захист нинішнього формату ведення бізнесу

Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ):

Більшість великих гравців незадоволені форматом ринку, який окреслений законом №553. Можу сказати, що 95% компаній-членів УКАБ не готові купувати за окресленими схемами землю, а планують і надалі її орендувати.

Ми розуміємо, що буде багато нових власників землі, які не будуть зацікавлені в її обробітку. Тобто відбудеться зміна власників і концентрація земель у руках тих людей, які володіють фінансовими ресурсами. В цьому контексті важливе прийняття законопроєкту №2194, який передбачає регулювання переважного права на викуп землі та можливість його передачі. Основний мотив — це можливість збереження земельного банку і уникнення рейдерських атак на бізнес.

Для малих фермерів придбання землі стане великим викликом, і головне, щоб у цьому питанні для них була державна підтримка для вирівнювання можливостей збереження земельного активу. Адже сьогодні є певна нерівність у доступі до фінансових ресурсів. Щоправда, дещо стурбовані направленістю державної підтримки виключно на малих фермерів, які займаються здебільшого виробництвом зерна, але щоб цей напрям був ефективним, він потребує певних масштабів. Вважаємо, що підтримка повинна спрямовуватись на виробництво продукції з доданою вартістю — садівництво, овочівництво, тваринництво.

Джерело фото:farmers.org.ua
Джерело фото:farmers.org.ua

В Україні немає драйвера земельних реформ

Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конґресу фермерів, голова ГО «Агро-Продовольча Рада»

Турбує, що одну з ключових реформ країни і питання дорожньої карти піднімають приватні організації та громадські інституції, а не держава. Можна констатувати, що в Україні немає драйвера реформ.

Є сподівання, що, можливо, Мінагрополітики стане таким драйвером, але питання — скільки часу потрібно для його відновлення та встановлення повноважень? Хочу зазначити, що фермера не цікавлять придворні ігри, його цікавить найбільше питання — де взяти гроші на купівлю землі. Для цього єдиним інструментом сьогодні є Фонд гарантування кредитів. До ринку землі залишається пів року, фонд не створено — ось і вся дорожня карта.

Тому, на мою думку, дорожня карта не здійсненна з точки зору адекватного запровадження. Фактично запуск самого ринку з дорожньою картою не співпадає десь років на два.

Повинні зменшити пресинг, пов'язаний із погодженням землевпорядної документації

Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку:

Україна знаходиться на правильному шляху переходу до нової системи публічного управління земельними ресурсам. Але коли ми говоримо про нову систему управління і планування, ми маємо розуміти, що зі старою системою «погоджень» потрібно закінчувати.

Фактично можна виділити два етапи, які потрібно пройти: до того як з’являться в громадах комплексні плани просторового планування та коли вся інформація про ресурси, рішення громади стане публічною і доступною. Для цього потрібно, щоб кадастр був наповнений максимально всіма відомостями.

Окрім ухвалених законів про просторове планування, а також закону про Державний аграрний реєстр, вкрай важливим зараз є ухвалення законопроєкту №2194, що чекає на голосування парламентом у другому читанні. Він поверне громадам право розпоряджатися землею за межами населених пунктів, спростить доступ до земельних ресурсів для населення і бізнесу завдяки скасуванню зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. Ця дерегуляція потрібна, щоб дати громадам повноцінно управляти своїми територіями.

Управління землями повинне бути перенесене на максимально локальний рівень

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер (земельна реформа) Офісу реформ Кабінету Міністрів України:

Для реалізації прав на землю для громадян і бізнесу вагомим внеском дійсно земельної дерегуляції може стати законопроєкт №2194. На превеликий жаль, прийняти його цього року не вдалося, але є сподівання, що друга спроба в наступному році буде більш успішною. Це найбільший і наймасштабніший законопроєкт з пакету документів земельної реформи — в ньому зібрано понад 30 різноманітних ініціатив, які покликані спростити проведення землеустрою, оцінки земель.

Другою важливою складовою є децентралізація, адже управління землями повинне бути перенесене на максимально локальний рівень, громади мають стати основними контролерами і ключовими гравцями у питаннях розпорядження землями. Хочу наголосити, що дерегуляція дає вигоди не лише для сільського господарства, але й стане великим поштовхом для економічного зростання в цілому, оскільки всі галузі повинні отримати додаткові стимули для розвитку завдяки доступу до земельних ресурсів.

Підтримка фермерів є ключовою річчю в дизайні ринку землі

Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних відносин

Оцінка очікуваних вигод ринку землі в тому дизайні, яким він має бути, за нашими підрахунками — на рівні $2 млрд. Якби в нас був лібералізований ринок, то цей показник був би $10 млрд. Але є два критичних моменти, які стосуються дизайну ринку землі. Питання підтримки малих фермерів у частині доступу до фінансування і в частині державної підтримки.

З міжнародної точки зору обмеження на ринку землі досить неефективні та їх легко обійти. Набагато важливіше — створення конкуренції з боку малих виробників великим. Тому підтримка фермерів є ключовою річчю в дизайні ринку землі.

Доступ до фінансування — це запуск Фонду гарантування кредитів, який дозволить покращити доступ малих фермерів до кредитування. Але створення такої установи займе багато часу, і я не впевнений, що за пів року вдасться це зробити.

Інше питання — державної підтримки, оскільки на Фонд гарантування кредитів потрібно виділяти кошти. Чи передбачені в бюджеті-2021 безпосередньо витрати на створення такого фонду?


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги