Випробувано на собі // Енергозберігаючі технології без шкоди довкіллю

04 вересня 2018, 07:01 5986

У Канівському районі на Черкащині вже 10 років працює один з найбільших виробничих об’єктів агрохолдингу МХП — ПрАТ «Миронівська птахофабрика». До складу підприємства входить інкубаторно-птахівнича станція, 27 виробничих дільниць з вирощування птиці, комплекс з переробки курчат-бройлерів, цех утилізації продуктів виробництва, транспортна служба та очисні споруди.

Ці потужності забезпечують роботою понад 3600 місцевих жителів, а до місцевих бюджетів Канівського району підприємство торік сплатило близько 70 млн грн податків.

Освоєння і впровадження нових технологій

«Миронівська птахофабрика» не стоїть на місці. Відповідаючи загальній політиці агроіндустріального холдингу МХП — постійно вдосконалювати виробництво і застосовувати виключно передові технології, тут намагаються знайти оптимальні рішення з впровадження інновацій.

Уже рік на одній із виробничих бригад птахофабрики випробовується енергозберігаючий проект, який покликаний з часом перевести виробництво повністю на енергетику з відновлювальних джерел. «У якості експерименту на виробничій бригаді №24 рік тому була встановлена одна сонячна панель потужністю 9 кВт, яка надає електроенергію для пропускного пункту, забезпечує там освітлення, опалення, підігрів води. Протягом року експлуатації ця система показала себе добре. Уже найближчим часом ми плануємо установити додаткові сонячні батареї на цьому об’єкті, — зазначає заступник директора з інженерно-технічного обслуговування ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Денис Смирнов. — Оскільки енергозберігаючі проекти впроваджуються в межах Екологічної політики холдингу, у перспективі плануємо обладнати всі дахи пташників птахофабрики сонячними панелями і повністю стати енергонезалежними».

За словами Дениса Смирнова, даний проект може окупити себе через 5 років.

«Ціль застосування енергоощадних рішень — зменшення використання електроенергії із традиційних джерел і перехід на відновлювальну енергетику. На «Вінницькій птахофабриці» будуються біогазові установки, а на «Миронівській» поки що ідуть іншим шляхом. Ми хочемо зрозуміти, як зменшити споживання електричної енергії за рахунок сонячної», — уточнює головний еколог МХП Олександр Семенець.

Поки проект використання енергетики з відновлювальних джерел і можливості його масштабування вивчають фахівці, «Миронівська птахофабрика» може похвалитися інноваційними, але давно діючими на підприємстві технологіями. З першого дня роботи комплексу з переробки курчат-бройлерів була запущена установка з очистки повітря із системою фільтрації, яка єдина в Україні. Це датська технологія з обладнанням і технологічним рішенням від компанії Haarslev Industries.

«Усі газові суміші, що містять забруднюючі речовини, збираються в цеху та підлягають зволоженню. Після усунення твердих домішок гази надходять на біофільтр, де біомаса очищує повітря. Основна частина біофільтру і основна робоча зона — біомаса. У якості біомаси використовується соснова щепа, через яку пропускається вся газоповітряна суміш. Лише після цього очищене повітря викидається в атмосферу», — розповідає заступник головного інженера з енергоефективності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Євген Микитюк.

Заступник головного інженера з енергоефективності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Євген Микитюк
Заступник головного інженера з енергоефективності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Євген Микитюк

За його словами, очищення газоповітряної суміші відбувається на 92-97%, а максимальна пропускна спроможність очисної системи — 50 куб. м за годину. Євген Микитюк розповів про щорічний аналіз ефективності біофільтру, швидкості подачі газу на біофільтр, об’єму подачі газу, а також дослідження речовин до потрапляння в біофільтр і після його проходження. На комплексі з переробки курчат-бройлерів постійно контролюються викиди забруднюючих речовин, у т. ч. аміак, одоранти, тверді речовини.

«Щорічно перевіряємо технічний стан біофільтра і раз на 3-4 роки замінюємо біомасу. Під час контролю повітря, яке надходить в атмосферу, ми отримуємо дані, які свідчать про набагато вищу ефективність біофільтру за проектну», — зазначає Євген Микитюк.

Водний баланс — в нормі

На «Миронівській птахофабриці» дбають не лише про якість повітря, а й про чистоту води. За словами головного еколога МХП Олександра Семенця, підприємство має ліцензію на добування надр та дозвіл на спеціальне водокористування, відповідно до якого встановлено ліміт щодо об’єму водозабору.

«У документі чітко прописано об’єми споживання і кількість відведення води. Ми не беремо більше, ніж нам дозволено. Також маємо встановлені категорії і норми для стічних вод та затверджені нормативи гранично-допустимих концентрацій, яких ми дотримуємося. Підприємство належить до об’єктів державного нагляду, який здійснюється Державною екологічною інспекцією та Держспоживслужбою. Окрім того, є ще внутрішній контроль, який забезпечують штатні екологи та внутрішня лабораторія», — зазначає головний еколог холдингу.

Виробничо-технологічна лабораторія контролю якості води знаходиться на території очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Як розповіла начальник відділу контролю якості води Любов Буравльова, тут беруть проби стоків на всіх етапах технологічної очистки і здійснюють контроль якості питної води за 17 санітарно-хімічними показниками та стоків — за 22 фізико-хімічними показниками.

Виробничо-технологічна лабораторія контролю якості води знаходиться на території очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика»
Виробничо-технологічна лабораторія контролю якості води знаходиться на території очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика»

Очисні споруди ПрАТ «Миронівська птахофабрика» щодня очищують 5,5 тис. куб. м води, яка надходить з комплексу з переробки курчат-бройлерів.

Технологія очистки стоків належить голландській компанії Nijhuis Water Technology. Її застосування дає можливість досягати високих результатів очищення.

Поетапно процес відбувається так: спершу ще на виробничому майданчику комплексу з переробки курчат-бройлерів відбувається грубе механічне очищення стоків. Потім вони надходять безпосередньо до очисних споруд, де знаходиться великий комплекс біологічної очистки. Якщо якість води після цього не відповідає встановленим нормам, її відправляють на фільтри доочистки. Після проміжних резервуарів вода надходить на ультрафіолетове знезараження. Далі очищені стоки насосами перекачуються на вузол розподілення та скидаються в річку Росава.

«Перед тим, як органи державної влади надали підприємству дозвіл на спеціальне водокористування, що включає забір, використання води та скид очищених стоків до річки Росава, яка має статус водойми господарського значення, було проведено низку досліджень. У результаті для птахофабрики було встановлено вимоги щодо обсягів та концентрацій скидів. Тож стічні води очищуються до зазначених в дозволі концентрацій. «На виході у нас достатньо хороша вода, яка відповідає всім нормам і допустимим показникам. Її можна використовувати для поливу, зрошення, миття автотранспорту чи інших об’єктів, а у водоймі можна рибалити і купатися», — зазначає начальник очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Світлана Новіцька.

Начальник очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Світлана Новіцька
Начальник очисних споруд ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Світлана Новіцька

У планах ПрАТ «Миронівська птахофабрика» вже наступного року запустити проект, який передбачає повернення щодоби 1,5 тис. кубів очищеної води для потреб підприємства. Світлана Новіцька також зауважила, що очищені стоки зможуть використовувати й інші підприємства для поливу чи на будь-які власні нехарчові потреби.

Такий підхід повністю відповідає основним принципам ведення бізнесу МХП — використання інноваційних технологій для збереження довкілля і забезпечення оптимального використання природних ресурсів та технічних засобів.

Партнерство великого бізнесу та громад

Укладати соціальні угоди стало традицією для окремих компаній. Великі агрохолдинги, окрім сплати податків до місцевих і районних бюджетів, додатково підтримують, а інколи навіть допомагають розвивати сільські території. Таку практику активно впроваджує в роботу упродовж своєї діяльності і «Миронівська птахофабрика».

«З громадами тих населених пунктів, де безпосередньо знаходяться підрозділи підприємства, ми укладаємо соціальні угоди. Що ширше представлена птахофабрика в населеному пункті, то більша сума соціального внеску підприємства. Приміром, торік мінімальна соціальна угода складала 50 тис. грн, а максимальна — 800 тис. грн. У середньому за 2017 рік за такими угодами було виплачено понад 4 млн грн», — розповідає директор ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольга Форостяна.   

Директор ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольга Форостяна
Директор ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Ольга Форостяна

Окрім того, підприємство спільно з громадами реалізовує соціальні проекти. Одним з наймасштабніших з них є будівництво Будинку культури в селі Ліпляве. Загальний внесок птахофабрики в цей об’єкт склав 300 тис. грн. Сьогодні тамтешні мешканці мають сучасний Будинок культури з бібліотекою, великою актовою залою, облаштованою зоною відпочинку із більярдом та настільними іграми і спортивним майданчиком. Варто зазначити, що левову частку надходжень до новоутвореної громади складають саме податки «Миронівської птахофабрики».

«У селі Ліпляве торік організували об’єднану територіальну громаду, і якраз цей соціальний проект — будівництво Будинку культури — став для людей першим об’єднуючим чинником. Другий проект ми реалізували в селі Степанці — на місцевому стадіоні побудували адміністративний комплекс для футбольної команди, яка гідно представляє район на змаганнях у Черкаській області. Ми вирішили підтримати гравців і забезпечити хлопцям комфортні умови для тренувань, щоб був стимул і далі займатися улюбленою справою і прославляти регіон», — зазначає Ольга Форостяна.

Серед вагомих і постійно діючих соціальних проектів ПрАТ «Миронівська птахофабрика» соціальні магазини. У Каневі діє стаціонарний магазин, де люди похилого віку можуть придбати продукцію птахофабрики за пільговими цінами. За словами директора підприємства, його послугами можуть скористатися понад 5 тис. людей.

Цього року птахофабрика започаткувала ще один важливий проект — мобільний соціальний магазин, який щомісяця обслуговує понад 2 тис. людей в різних населених пунктах Канівського району. 

«Наше підприємство не стоїть на місці, а постійно розвивається. Ми прагнемо, щоб разом з нами розвивалися й ті території, де знаходяться потужності підприємства: щоб люди мали комфортніші умови життя, більше можливостей, гарні умови роботи і конкурентну заробітну плату», — говорить Ольга Форостяна.


Для довідки: ПрАТ «Миронівська птахофабрика» входить до складу агроіндустріального холдингу МХП — української компанії, лідера агроринку в сегменті птахівництва.

Підприємства холдингу побудовані й обладнані за міжнародними стандартами із застосуванням новітніх технологій утилізації відходів виробництва і перетворення їх в «зелену» енергію.