Клуб агроефективності: досягнути результативності завдяки правильному управлінню

26 вересня 2017, 09:30 2643

Олександр Чуйко працює фінансовим директором у господарстві СТОВ «Спілка хмелярів і пивоварів», яке обробляє 3 тис. га в Чуднівському районі Житомирської області.

Підприємство є частиною великого транснаціонального холдингу HOPSTEINER Group, що має тривалу (понад 175 років) історію та традиції на світових ринках.

AgroPortal.ua попросив поділитись, як досягають успіху в компаніях з іноземними інвестиціями, де все організовано за європейськими стандартами?

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

«Наприклад, зі свого досвіду, а я працював і в нафтовій компанії, і в фармбізнесі, і на паперовій фабриці, і на м’ясокомбінаті, скажу, що в сільськогосподарській галузі отримуєш стільки питань та цікавих завдань, скільки ніколи не отримаєш в інших галузях, — розповідає Олександр, — це і робота з людьми, і участь в загальних зборах, захист інтересів бізнесу в суді, робота з консультантами, захист полів від шкідників, хвороб та  рейдерів».

Болюча проблема, тому стосовно рейдерства просимо уточнити.

«Власне, слово «рейдерство» ми перестали вживати принципово, — несподівано відповідає Олександр. — Зараз всі намагаються працювати в правовому полі, немає «братків» з битами, приходять юристи, допомогти можуть також юристи або поліція. Практика показала, що за будь-яких умов треба намагатися вести переговори, ходити на судові засідання і вже у суді доводити свою правоту. Така специфіка села — все одно всі залишаються жити поряд, виграє той, хто знайде оптимальні компроміси. А головне — люди залишаться з тими господарями, які справді будуть ефективнішими і враховуватимуть більше інтересів своїх пайовиків».

«З усіма проблемами обов’язково розбирається дирекція товариства, особисто ми розмовляємо з кожним пайовиком, я регулярно підвожу на машині місцевих, тому про проблеми села дізнаюся «з перших рук», якщо потрібно — ми сідаємо за стіл переговорів з сільським головою, адміністрацією. Коли виникає необхідність, ми влаштовуємо прямий відеозв’язок з європейськими власниками. Ми всі маємо бути ще й вправними психологами, вислухати кожного, намагатися допомогти та зрозуміти, — визнає Олександр Чуйко. — Цього року ми почали підписувати договори на орендну плату на 8% від вартості паю, зараз такий рівень у всіх навкруги, пам’ятаю, ще три роки тому це було 3-5%. Нинішнього ж року своїм пайщикам ми змогли виплатити по 12%, вважаю, далі все йде до збільшення оренди до 12%, максимально можливої за законом суми».

Підприємство неабияк переймається проблемами села, так, за кредит в Європі господарство проклало газопровід на 4 села. Були загальні збори села, присутні місцеві високопосадовці, європейські власники. У минулому році за 150 тис. грн узяли участь у ремонті покрівлі сільської школи, провели освітлення та ін.

СТОВ «Спілка хмелярів і пивоварів» вчасно платить податки до місцевого бюджету і неодноразово отримувало відзнаку як найкращий платник податків району, наприклад, цього році вже сплатили до бюджету понад 3 млн грн податків та зборів.

Фіндиректор говорить, що підприємство свідомо набирає штат із місцевих мешканців. Тому що вони завжди на місці і головне — через них господарство знає усі проблеми пайовиків. Своїм 68 співробітникам щороку підвищують зарплату, зараз вона в середньому становить 5 тис. грн.

Результати у вирощуванні врожаю у господарства за останні роки зросли  у 2-3 рази. Скажімо, пшениця ще 3 роки тому давала 4 тонни з гектара, а зараз — 10, ріпак збирали по 3,5 т/га, а зараз — 4,5.

Разом із Олександром Чуйком узагальнюємо заходи, які забезпечили такий ріст.

Першим із них фіндиректор називає заміну сортів найбільш продуктивними для регіону. Працюють виключно з кращими виробниками насіння, які завжди  гарантують максимальний урожай. «Щоби бути в курсі останніх новинок, разом з головним агрономом відвідуємо виставки, семінари, навчання лідерів ринку. Коли усвідомлюєш, що, приміром, можливий потенціал сої — 13 т/га, то розумієш, до чого треба прагнути. Наприклад, зараз вкладаємось у технологію, за якою соя чергується з кукурудзою. Вже за рік-два очікуємо на ріст урожайності. Мова — про великі кошти, адже вже нині тонна сої коштує в середньому 10,5 тис. грн. Приблизно половина цієї суми покриває витрати. Урожайність в 1,3-1,5 т/га виводить у нуль, все, що більше, — прибуток.   

І хоча найрентабельнішим зараз себе показує соняшник, а другою йде кукурудза, ми впевнені, що соя, оптимально реалізуючи себе, за маржинальністю може реально випередити інші культури.

Дуже добрий результат отримали по ріпаку цього року — по 4,5 тонни на 1 га завдяки інтенсивному підходу до вирощування та використанню рідких міндобрив та мікроелементів.

Агроном замовляє насіннєвий матеріал таким чином, щоби на наступний рік мати своє насіння +1 репродукції з ділянки, яка показала найкращі результати на ґрунтах. Роботи в полі дуже багато, потрібно протягом сезону забезпечити оптимальний конвеєр, підлаштуватися під наявну техніку. У «гарячу пору» агроном щодня в полях, стежить за ситуацією, приймає рішення, вирішує проблеми.

Техніку для польових робіт господарство поки що переважно використовує свою. Є така практика, що на обсягах до 3 тис. га оренда економніша. «Ремонт двох двигунів з тракторів різних серій John Deere коштував близько 600 тис. грн, а оренда робіт з оранки на 1 тис. га — 580 тис., вже є 20 тис. економії, — пояснює Олександр Чуйко. — Хоча, звісно, найманий трактор не спрямуєш на додаткові роботи, та й зламатися він теж може — не знати, чи пришлють вчасну та гідну заміну. Тому рахувати треба постійно. Комбайни на збирання також наймаємо, бо мати свої за такого обсягу робіт дуже дорого».

Господарство цього року заклало досвід щодо ефективності використання польських вапнякових добрив (розкидають гранулами і заробляють боронуванням) — для пониження лужності ґрунтів. Ця проблема, лужність — типова для всієї країни і суттєво впливає на урожай, норму внесення ЗЗР. Замовили аналізи полів до внесення добрив, наступного року будуть порівнювати, щоб дізнатися, як бути далі.

Для захисту рослин працюють виключно із перевіреними, найавторитетнішими виробниками ЗЗР. Визнають, намагання зекономити давали лише жовті поля, збільшення доз препаратів і врешті — зростання витрат. Бренди і препарати періодично змінюють, щоби не допустити звикання рослин. 

Особливо на перехідних етапах для молодих агрогосподарств дуже цінним є використання послуг грамотних консультантів, зауважує Олександр: «Важливо одразу зрозуміти, чи хоче постачальник, дистриб’ютор, затоваришувати із вами, випити чарку, дізнатися про проблеми, стати другом, усвідомити, чи справді це фахова людина, яка  теж зацікавлена подбати про вашу результативність, приїде з тобою на поле, покаже проблему, допоможе вирішити».

У наш час таке професійне спілкування приносить великі прибутки, переконаний Олександр. Воно дає доступ до точної інформації про наявність необхідних продуктів, дозволяє поставити їх у критично точний період, знайти способи оптимального розрахунку. «Приміром, у певний період нам обмежили фінансування з-за кордону, упродовж року ми мали дуже мало фінансів на виробничу діяльність, так званий стрес-тест, — згадує Олександр. — Але завдяки довірливим відносинам із партнерами, постачальниками ми домовлялися про кредити, відстрочки, змогли максимально, як і належить, внести все необхідне і виростити гарний урожай. Отриманого прибутку вистачило в тому числі і на розрахунки. Задоволеними залишилися усі: і інвестори, і колеги, і партнери».

Серед найважливіших складових, які приносять очевидний результат, Олександр називає впровадження елементів точного землеробства. Завели агропаспорти на кожне поле і прискіпливо стежать за своєчасними аналізами ґрунту, виносом поживних речовин кожною культурою для того, щоби ретельно планувати сівозміну та підгодівлю, потребу в мікро- та макроелементах.

Оперативну обстановку контролюють буквально з німецькою точністю. «Щотижня я звітую перед власниками про ситуацію на кожному полі: що зібрали, що вноситься, які обробки, а головне — про відповідний рух коштів», — наголошує на ролі дисципліни та точності фіндиректор господарства.

При цьому зауважує, що українські фахівці — бухгалтери, економісти, фінансисти — досить легко освоюють алгоритм роботи у закордонній моделі управління (яка часто простіша за українську). Головні її характеристики —  централізація та однакові для всіх стандарти. Щодо фінансів — треба мати системний, вироблений роками підхід до всього. У господарстві зараз його тільки засвоюють.

Олександр Чуйко вважає позитивом зміни, які відбуваються у податковій системі України: «Думаю, справді поступово «відбілюються» потоки, оптимальніше можна адмініструвати всі процеси. Раніше, наприклад, не було електронного кабінету платника податків, бракувало доступної інформації. Тепер, хай і не зовсім правильні, але цифри є. ПДВ стало чистим, у ньому нема сумнівних схем. Поскорочувалося багато зайвих людей у податковій системі. Наприклад, у нас в районі залишилася лише філія податкової з мінімумом персоналу. Упевнений, і дерегуляція буде заохочувати до співпраці з Україною нормальних бізнесменів, інвесторів з-за кордону».