Зручна культура, або Кому і чому вигідно вирощувати сорго

Платформа Sorghum ID доступна також англійською та французькою мовами. Про причини підвищеного інтересу до культури сорго AgroPortal.ua розпитав у менеджера з розвитку міжпрофесійної європейської асоціації Sorghum ID Шарля-Антуана Куртуа.

Хто саме організував таку платформу для ринку сорго?

Шарль-Антуан Куртуа: Практика Французької асоціації виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS) показує, що останнім часом спостерігається занадто великий інтерес до кукурудзи. У той час аграріям потрібні нові можливості, альтернатива, ширший вибір.

Минулого року асоціація ініціювала Перший європейський конгрес сорго в Бухаресті. Зібралося понад 250 учасників ринку — науковці, дослідники, сільгоспвиробники, члени кооперативів, дистриб’ютори. Були там, до речі, й представники України.

Вирішили динамічніше просувати сорго на ринку. Асоціацію підтримали в ЄС, де передбачено субсидії на додаткові зернові культури. Тому це спільний проект.

«N.B.!» В Європі з'явилася асоціація сорго

26 вересня цього року у Брюсселі вже було презентовано нову міжпрофесійну європейську асоціацію Sorghum ID. Вона й буде просувати культуру сорго, переваги якої мало або недостатньо відомі і серед виробників, і серед переробників.

Які країни охопить проект?

Шарль-Антуан Куртуа: Проект має дві частини: перша — охоплює країни ЄС — Італію, Францію, Іспанію, Румунію та Болгарію, а друга — Україну та Росію.

Для комунікації в різних європейських країнах впроваджено, зокрема, і такий інструмент, як сайт www.sorghum-id.com.

Чому така увага саме до сорго?

Шарль-Антуан Куртуа: Аграріям потрібні ефективні культури для оптимальної сівозміни. Зміни клімату та інші ризики підштовхують до необхідності урізноманітнювати культури, розподіляти ризики. Надмірне захоплення кукурудзою впродовж останніх 10-15 років, приміром, у Франції, де фермери  переходили і на монокультуру, шкодить ґрунтам, сприяє розвитку хвороб, бур’янів. Хімічний захист стає нерезультативним. Споживач все уважніше ставиться до застосування хімічних речовин.

Сорго дуже зручна культура, особливо для проблемних ґрунтів. В умовах дефіциту вологи та нерівномірності опадів воно не тільки дає врожай, але й покращує родючість еродованих та засолених земель, економно використовує вологу.

Ви прогнозуєте, що сорго замінюватиме кукурудзу в господарствах?

Шарль-Антуан Куртуа: Ні. Але допоможе забезпечити сумісність культур, в тому числі кукурудзи, сої, щоб утворити цільний оптимальний комплекс, який даватиме прибуток і не шкодитиме екології.

Кукурудза вигідна, якщо її вирощувати дуже інтенсивними методами, на зрошенні. Просуваючи сорго, ми хочемо надати сільгоспвиробникам й інші можливості.

Сорго легше вирощувати. Воно більш стійке до високих температур і відсутності вологи (не забуваймо, що походить з Африки). Ця культура не вимагає додаткового обладнання, механізмів, тож, вводячи його у сівозміну, господарствам не треба нічого додатково докуповувати.

Ця рослина дуже стійка до хвороб, непретензійна. Дає велику економію на витратних матеріалах, засобах захисту, добривах. 

Чи зможуть виробники розраховувати на вигідні ціни на сорго?

Шарль-Антуан Куртуа: За нашими спостереженнями, ціна тонни сорго в середньому на €5 менша, аніж на кукурудзу, при тому, що витрати на вирощування сорго значно менші (переважно на 20-30%). Було й таке, що виробники у Франції визнавали, що своє сорго продавали дорожче за кукурудзу через кращий попит. Під час виставки у Києві український фермер навів мені такий самий приклад вже із цьогорічним врожаєм.

До нас активно підходили українські агровиробники, дуже цікавилися нашим проектом. Не було жодного негативного відгуку. Тільки говорили, що є великий недолік — ринки збуту.

Ваш проект допоможе їм у збуті вирощеної продукції?

Шарль-Антуан Куртуа: Ми розуміємо, що існує замкнене коло: виробники не впевнені у  гарантованому збуті, у той час як трейдери не можуть сформувати потрібні великі партії для реалізації. Наша мета — створення зв’язку між різними ланками, які працюють на ринку сорго.

Для початку створюємо інформаційну платформу. Будемо організовувати також виставки, конференції, демонстраційні дні поля, щоб поінформувати і поєднати виробників з кінцевим споживачем. Працюємо над цим в усіх країнах проекту.

Можна очікувати на такі події і в Україні?

Шарль-Антуан Куртуа: Так, демо-покази плануємо організовувати у регіонах, де доцільніше вирощувати сорго, наприклад, у Дніпровській, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях.

Господарствам якого типу ви будете радити вирощувати сорго?

Шарль-Антуан Куртуа: Тим, які спеціалізуються  на зернових і мають проблеми з посухою і доступом до води. Розмір господарства при цьому не є критерієм. Вирішальними є проблеми, пов’язані з природними умовами, санітарним станом ґрунтів. Сорго для них може стати допоміжною культурою.

Сорго для тих виробників, які думають про довшу перспективу, хочуть обмежувати свої ризики і прагнуть до стабільності.

Коли прогнозуєте побачити результат проекту?

Шарль-Антуан Куртуа: Ми налаштовані на тривалі цикли. Спланували інтенсивну роботу на три наступних роки. Є дані, що зараз у Європі сорго вирощується на 600 тис. га. В Україні площі під цією культурою — приблизно 100 тис. га. Сподіваємося, що через три роки європейський ринок сорго охоплюватиме  до 1 млн га. На таку перспективу розрахована наша інформаційна кампанія.

На сайті www.sorghum-id.com буде постійно оновлюватися інформація. Зверніть увагу, що, починаючи з кінця цього року, там же можна буде зареєструватись для участі у ІІ-му Європейському конгресі сорго, який відбудеться 7 та 8 листопада 2018 року в Мілані (Італія).

Ірина Садова, AgroPortal.ua