В Україні з початку жовтня зберігається зростання цін на пшеничне борошно. Зокрема, відпускні ціни на товар вищого і першого сорту в більшості регіонів додали до 500 грн на тонні й цього тижня знаходилися на рівні 9000-10600 і 8800-9700 грн/т EXW відповідно. І це не дивно, адже ціни на пшеницю у порівнянні з минулим роком піднялися у півтора рази.

Подорожчання борошна спричиняє появу панічних настроїв на ринку хліба. Експерти прогнозують зростання цін на хліб на 15, а то й 20% до кінця поточного року.

AgroPortal.ua вирішив порахувати, що входить до структури собівартості традиційних сортів хліба, та чи дійсно нинішнє подорожчання борошна критично впливає на його вартість.

Нехлібне місце

За даними Державної служби статистики, споживання хліба в Україні постійно падає. Якщо у 2011 р. воно знаходилося на рівні 39 кг на людину в рік, то у 2019-му ледве сягнуло 21 кг. Але скільки насправді українці вживають хліба, достеменно невідомо, говорить кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

«Зараз хліб випікають не лише заводи, а й багато дрібних приватних пекарень, мережі супермаркетів, які не подають про це дані. Багато людей придбало хлібопічки та випікають хліб удома», — пояснює він.

Олександр Хмелевський погоджується, що офіційно останніми роками спостерігається скорочення споживання хліба. Якщо в 2000 р. загалом було спожито 2,5 млн т, то в 2019 р. — лише 860 тис. т.

«На скорочення споживання вплинуло зменшення населення. Крім того, до статистики зараз не включають дані з окупованих територій», — говорить фахівець.

Проте найбільший вплив на показники має тінізація сектору, яка становить за різними оцінками 40-70%, вважає він.

Аналітики ProConsulting називають й іншу причину — все більше українців починають шукати заміну традиційним сортам хліба — більш смачну, більш корисну та ту, що не приїлася. Це зумовлює ріст популярності різноманітного дієтичного хліба чи хліба з добавками.

Приміром, хліб з висівками уже займає 20% у структурі споживання. Понад 12% припадає на бездріжджовий та гречаний.

А що в ціні

Тим часом вартість соціального хліба продовжує зростати. І головна причина тому — саме борошно, запевняють виробники.

«Борошно — це основа будь-якого хліба. У структурі собівартості воно займає 50, а то й 60%, — говорить технолог приватної пекарні «Хорс» Станіслава Губенко. — Далі йде інша сировина, витрати на комунальні послуги, заробітну плату, оренду, пальне, амортизація обладнання».

З нею погоджується і Олександр Хмелевський. За його оцінками, на борошно у соціальних сортах хліба припадає приблизно 50%.

«Витрати на електроенергію, газ та пальне займають 5-15% в залежності від підприємства. 5-7% витрат становить заробітна плата. Близько 5% — витрати на іншу сировину. 10-15% складають загальновиробничі та адміністративні витрати. 10-25% — витрати на збут», — ділиться експерт.

Тобто, зазначає він, борошно — це основна складова собівартості соціального хлібу. Зростання цін на борошно призводить до відповідного зростання цін на хліб.

Станіслава Губенко додає, що іншими статтями витрат, які теж вагомо впливають на ціну хліба, є заробітна плата, витрати на бензин та комунальні послуги. Звісно, вони становлять менший відсоток, але їх не можна нівелювати.

Наочно про те, як змінюється ринок хліба в Україні та що включає собівартість хлібини, дивіться в інфографіці.