Спочатку ринок, потім — площі, або Як вирощувати батат в Україні

21 квітня 2020, 07:02 7865

Близько п’яти років у «ФОП Водолага» професійно займаються органічним та неорганічним бататом. Зацікавилися ним ще дев’ять років тому.

Знаходиться підприємство у Харківській області. Його директор Ігор Водолага розповів AgroPortal.ua, яких ризиків варто остерігатися початківцям та без чого ринок стоятиме на місці роками.

«Усе почалося з того, що я став вегетаріанцем. Тоді переді мною постало питання: де брати якісну продукцію. Так дізнався про тропічний батат, який, як виявилося,  можна вирощувати в Україні», — розповідає Ігор Водолага. 

 Ігор Володага. Фото: GreenInfo

Спочатку, говорить, не мав мети заробляти на бататі. Це була любительська справа. На старті посадив 20 кущів. Вирощений урожай сподобався як йому, так і родичам та знайомим. Потім збільшив кількість і почав реалізовувати.

«Справа це виправдана: продукт — не дешевий. Зараз продаємо від 25 до 45 грн/кг. З іншого боку, батат помітно дорожчий, ніж картопля чи будь—які продукти з овочевих груп», — зазначив він. 

Хоча це набагато менше, ніж аналогічний продукт, привезений із—зі кордону (США, Португалія, Ізраїль), додав фермер.

Нестача інформації про технологію

«Коли починав, то в інтернеті було дуже мало інформації, особливо нашою мовою, про технологію вирощування продукту. А та, що була, переважно любительська. З цим і зараз є проблеми», — говорить він.

Важко, за його словами, знайти дані про точне дозування добрив, мікроелементів, протигрибкових препаратів. Особливо, що стосується вирощування органічного батату, то там взагалі досвід — мінімальний, каже фермер. 

Ця проблема не закрита до сьогодні, переконаний він. 

«Ми щороку експериментуємо, намагаємося використовувати різні препарати, дивимося реакцію», — зазначив він. 

Важливою також є й технологія збору врожаю. «Його не можна просто викопати і продати. Якщо зібрати пізніше, то батат може пропасти у полі. Після викопування необхідно сушити відповідним чином. Робити це треба за певної температури, вологи й у відповідний час», — ділиться досвідом.

Також є своя специфіка у зберіганні, щоб продукт не згнив.

Що вартує старт та коли чекати прибутку?

Якщо у фермера є техніка, своя земля з поливом, то для того, щоб почати бізнес, необхідно вкласти від $3 до $4 тис./га, каже Водолага. 

«Багато залежатиме від клімату. Чим далі — центр, північ України, тим більше треба вкладати грошей. Адже там — нестача тепла, тому доведеться скрупульозніше підбирати сорти та відразу вкладати гроші в захисні матеріали (агроволокно, плівка). Також більшими будуть витрати на добрива. Це — культура південних регіонів», — переконаний він. 

За його словами, рентабельність залежатиме від урожаю і ціни, за якою виробник його реалізує. Витрати можуть відбитися і першого року, навіть з плюсом. 

 

«Нам доводилося придбавати трактор, купу плівок та агроволокна, систему поливу, фільтри. У мене особисто на третій рік з'явилися  якісь маленькі плюси», — додав він. 

Органічність цікавить насамкінець

У «ФОП Водолага» паралельно вирощують неорганічний та органічний бабат.  

«Правда, органічного у нас досить мало — 10-15% від загальної площі. Чому? Тому що наші основні споживачі цікавляться його органічністю в останню чергу», — каже аграрій.

Він переконаний: перш за все, українцям важливі ціна і сорт. Те що на слуху, те й користується попитом.

Найголовнішими покупцями такої продукції, і в тому числі, її популяризаторами є ресторани, кафе, бари, менше — супермаркети. 

Загалом база покупців становить до 2 тис. Із них постійних клієнтів — десь п'ята частина. Чималий відсоток тих, хто притримується здорового способу життя, молоді мами, хворі на діабет тощо. Найбільший попит, звісно, у великих містах — Одесі, Києві, Дніпрі, Харкові.

Спочатку — ринок, потім — площі

«Зараз ми вирощуємо до 5 га. Могли б збільшити їх удвічі-втричі за гарантії, що наш товар буде продаватися за відповідною ціною і зросте кількість покупців», — каже фермер.

У випадку з бататом, переконаний він, садити можна тільки після того, як знайдеш ринок збуту. 

«У мене є знайомі, у яких на складах у лютому лежало 100-150 т непроданого батату. Тому має буде замовник, який чітко скаже, скільки йому потрібно продукту, якого сорту або навіть кольору. Тобто він має гарантувати, наприклад: візьму 40 т, а ти матимеш 1 млн 200 грн у підсумку», — переконаний фермер.

Потім вже можна розраховувати площу, вкладення. Тому, що ціна на нього може бути вдвічі меншою, ніж у попередньому сезоні, додає він.

Без переробки і експорту ринок замре

В Україні відсутня переробка продукції, каже Водолага. Нема тих, хто морозить, сушить тощо. Ще одне питання — український батат не експортують.

«Дуже великі ризики, пов'язані з транспортуванням за кордон, із зберіганням у дорозі. Також є питання з валютною виручкою. Ми вели переговори з представниками з Англії, але, як виявилося, сенсу відправляти за кордон немає. Вимога до якості висока, ціна — замала. Ми досі продаємо свої обсяги в Україні», — зазначив він. 

За його словами, краще відправляти вже готову продукцію: як то чіпси, борошно. Це вигідніше. 

«Без переробки і експорту ринку не буде. Продукт не вживатимуть масово, як картоплю. За таких умов найближчих 2-3 роки я не бачу якихось змін на ринку», — зазначив він. 

Загалом Україна за рік може спожити не більше 200 т батату, а це — 10 га. Такі обсяги може виростити одне невелике овочеве підприємство.

«Більше на вітчизняному ринку не з’їдять. У нинішній нестабільній ситуації, що склалася в країні, можливо, споживання продукту складе лише половину цього обсягу», — підсумував він. 


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua