Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.
«Основна перевага методичних рекомендацій — вироблення системи уніфікованих правил та вимог до карантинування поголів'я, адже це питання частково регулюють Інструкції щодо карантинування та профілактики інфекційних захворювань. У свинарстві таких щонайменше 5: щодо лептоспірозу, бруцельозу, хвороби Ауєскі, африканської та класичної чуми свиней», — зазначили в АСУ.
В асоціації назвали ще один важливий аспект прийняття методичних рекомендацій — впровадження диференційованого підходу до діагностичних досліджень.
«Йдеться, зокрема, про відміну вимоги лабораторно досліджувати 100% поросят віком до 2-х місяців при переміщенні, за умови повноцінного виконання протиепізоотичного плану діагностичних досліджень та профілактичних обробок маточного поголів'я. Такий підхід науково обґрунтований і при цьому несе значне полегшення фінансового навантаження на бізнес», — прокоментувала президент АСУ Оксана Юрченко.
За її словами, згідно з даними господарств, лише дослідження на бруцельоз та лептоспіроз коштують близько 350 грн на голову поросяти. Тобто типове підприємство на 1250 свиноматок, що в середньому реалізує близько 600 товарних поросят на тиждень, втрачає понад 210 тис. грн через зазначені лабораторні аналізи.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту легального ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікатів» (№15413).

Кабінет Міністрів України затвердив методики, за якими буде розраховуватися плата за послуги, пов'язані з реєстрацією ветеринарних лікарських засобів.

Україна рухається шляхом європейської інтеграції, гармонізуючи своє законодавство з нормами ЄС. Для ринку ветеринарних лікарських засобів це мало б означати сучасне регулювання, передбачувані правила та сприятливі умови для залучення інвестицій і впровадження інновацій. Утім, окремі положення нового законодавства можуть мати протилежний ефект, створюючи додаткові регуляторні бар'єри для міжнародних виробників та ускладнюючи доступ якісних ветеринарних препаратів до українського ринку.

У межах Стратегічного галузевого співробітництва між Україною та Данією (Strategic Sector Cooperation, SSC) у сфері продовольства та сільського господарства українська делегація здійснила робочий візит до Королівства Данія.

Україна у 2025 році експортувала близько 2,2 тис. т свинини, що на 30% менше, ніж роком раніше.

Україна готується приймати верифікаційну місію Європейського Союзу, яка перевірятиме систему державного контролю з метою відкриття доступу термічно обробленої продукції зі свинини до ринку ЄС.

Ціни на свиней забійних кондицій рухаються у бік підвищення у першій половині березня 2026 року.

Належна годівля, комфортні умови утримання, підтримка доброго здоров'я тварин і можливість реалізувати свою природну поведінку — це основні євроінтеграційні вимоги щодо благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, які з початку 2026 року почали діяти в Україні. Вітчизняні свинарі вже на 75-80% втілили дані норми, проте досі є що покращувати.

Процес євроінтеграції спричиняє низку наслідків для галузі тваринництва. За останні 10 років у Європі прослідковується тенденція в свинарстві та скотарстві до спаду поголів’я і виробництва в межах 8-10% залежно від напряму. Відповідно, скорочується і споживання м’яса.

В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.