Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.
«Основна перевага методичних рекомендацій — вироблення системи уніфікованих правил та вимог до карантинування поголів'я, адже це питання частково регулюють Інструкції щодо карантинування та профілактики інфекційних захворювань. У свинарстві таких щонайменше 5: щодо лептоспірозу, бруцельозу, хвороби Ауєскі, африканської та класичної чуми свиней», — зазначили в АСУ.
В асоціації назвали ще один важливий аспект прийняття методичних рекомендацій — впровадження диференційованого підходу до діагностичних досліджень.
«Йдеться, зокрема, про відміну вимоги лабораторно досліджувати 100% поросят віком до 2-х місяців при переміщенні, за умови повноцінного виконання протиепізоотичного плану діагностичних досліджень та профілактичних обробок маточного поголів'я. Такий підхід науково обґрунтований і при цьому несе значне полегшення фінансового навантаження на бізнес», — прокоментувала президент АСУ Оксана Юрченко.
За її словами, згідно з даними господарств, лише дослідження на бруцельоз та лептоспіроз коштують близько 350 грн на голову поросяти. Тобто типове підприємство на 1250 свиноматок, що в середньому реалізує близько 600 товарних поросят на тиждень, втрачає понад 210 тис. грн через зазначені лабораторні аналізи.