Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Як зазначається, метою стандарту є оптимізація та удосконалення нормативної бази у сферах виробництва, заготівлі, зберігання, переробки, торгівлі та визначення якості зерна пшениці м«якої та твердої на продовольчі і непродовольчі потреби відповідно до структури її вирощування в Україні.
«При розробці нового стандарту на пшеницю ми намагались знайти компроміс та врахувати інтереси усіх учасників зернового ринку. Сьогодні наша мета — роз«яснити суб»єктам господарювання, як правильно та якомога простіше адаптуватися до нових правил, а також надати їм конкретні рекомендації з класифікації партій пшениці урожаю попередніх років, які на даний час зберігаються, але будуть відвантажуватися в 2019/2020 МР», — прокоментувала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
Так, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба рекомендують суб»єктам господарювання, які здійснюють приймання, зберігання, переробку, відвантаження зерна пшениці урожаю минулих років, які на даний час зберігаються, але будуть відвантажуватися в 2019/2020 МР, до початку заготівлі зерна урожаю 2019 року всі партії зерна урожаю попередніх років переважити (проінвентаризувати), а результати оформити актами зачистки. Не рекомендується об«єднання особових рахунків зерна нового й старого врожаїв, які не були переважені (проінвентаризовані).
При цьому допускається об`єднання партій зерна врожаю попередніх років, однорідних за якісними показниками (станом вологості та засміченості, іншими класоутворюючими показниками якості), крім зерна, закладеного в державний реєстр.
Разом з цим, не підлягають об»єднанню партії «здорового» зерна врожаю поточного року із зерном врожаю попередніх років, що піддавалося фумігації або самозігріванню.
Що змінилось у новому стандарті:
1. Скорочення загальної кількості класів на зерно пшениці м«якої. Таким чином, маємо усього 4 класи, з них — 3 призначаються для використання на продовольчі потреби, 1 — на непродовольчі цілі, а також для торгівлі (експортування).
Зерно, яке не відповідає жодному класу, визначається як нестандартне з можливістю доведення до кращих категорії за допомогою відповідних технологій підробітку.
2. Визначення класоутворюючих показників та параметрів якості зерна.
Від представників компаній переробної галузі, які займаються виробництвом борошна хлібопекарського та хлібобулочних виробів, особлива увага надається показникам, пов«язаним з хлібопекарськими властивостями зерна — вмістом білка, клейковини. Уперше до стандарту, пропонується ввести показник вмісту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, а у якості рекомендованого — значення сили борошна.
Стандарт є обов'язковим. Новий стандарт можна придбати у Національному органі стандартизації ДП «УкрНДНЦ» (м. Київ) та регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації.