Пам’ятний камінь встановлений біля корпусу, в якому свого часу працював Василь Ремесло, і повернений у бік старої території села з будівлями 1912–1920 років, зведення яких контролював Соломон Франкфурт, повідомляють в інституті.
На відкриття меморіального каменю зібрались миронівські науковці, місцеві жителі, представники влади та поважні гості. Стрічку перерізали директор Миронівського інституту Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний депутат України Микола Кучер.
«Якщо Соломон Франкфурт свого часу заснував Центральну станцію, а академік Ремесло втілив її в науково-дослідний інститут, то тепер черга продовжувати славні традиції — за нинішнім колективом Миронівського інституту!», — сказав Ярослав Гадзало.
На чорному гранітному камені — надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)».
Як розповіли в інституті, в хімічній лабораторії (1914 р.) під керівництвом Соломона Франкфурта було покладено початок фундаментальним дослідженням і багатьом розробкам в агрохімії. В полі поблизу в рік заснування станції за розробленою вченим програмою польових досліджень був закладений довготривалий стаціонарний агротехнічний дослід. Такі багаторічні дослідження, подібні миронівському стаціонару, який пізніше назвали «Старе дослідне поле 1912 р.», проводяться лише в Англії, Німеччині та Франції. Також тут розпочала роботу Центральна дослідна станція, якою опікувався науковець з 1911 по 1920 рр.
Для довідки: Соломон Франкфурт (1866–1954) — вчений-агробіолог, громадський та державний діяч, дипломат та один із організаторів сільськогосподарської дослідної справи й академічної науки в Україні. Є автором понад 200 наукових і науково-популярних праць агробіологічного та економічного спрямування.