Пам’ятний камінь встановлений біля корпусу, в якому свого часу працював Василь Ремесло, і повернений у бік старої території села з будівлями 1912–1920 років, зведення яких контролював Соломон Франкфурт, повідомляють в інституті.
На відкриття меморіального каменю зібрались миронівські науковці, місцеві жителі, представники влади та поважні гості. Стрічку перерізали директор Миронівського інституту Олександр Демидов, президент НААН Ярослав Гадзало та народний депутат України Микола Кучер.

«Якщо Соломон Франкфурт свого часу заснував Центральну станцію, а академік Ремесло втілив її в науково-дослідний інститут, то тепер черга продовжувати славні традиції — за нинішнім колективом Миронівського інституту!», — сказав Ярослав Гадзало.

На чорному гранітному камені — надписи українською, литовською та єврейською мовами: «Видатному вченому-агробіологу, основоположнику Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН професору Франкфурту Соломону Львовичу (1866–1954)».
Як розповіли в інституті, в хімічній лабораторії (1914 р.) під керівництвом Соломона Франкфурта було покладено початок фундаментальним дослідженням і багатьом розробкам в агрохімії. В полі поблизу в рік заснування станції за розробленою вченим програмою польових досліджень був закладений довготривалий стаціонарний агротехнічний дослід. Такі багаторічні дослідження, подібні миронівському стаціонару, який пізніше назвали «Старе дослідне поле 1912 р.», проводяться лише в Англії, Німеччині та Франції. Також тут розпочала роботу Центральна дослідна станція, якою опікувався науковець з 1911 по 1920 рр.
Для довідки: Соломон Франкфурт (1866–1954) — вчений-агробіолог, громадський та державний діяч, дипломат та один із організаторів сільськогосподарської дослідної справи й академічної науки в Україні. Є автором понад 200 наукових і науково-популярних праць агробіологічного та економічного спрямування.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Італійський інститут біонаук та біоресурсів CNR-IBBR відкрив в Умбрії один із найбільших у світі генетичних банків оливок під назвою Domus Olearia.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.