Аграрні сектори Європейського Союзу та України значно різняться, тому в процесі переговорів про українську євроінтеграцію сторонам доведеться знайти компромісний варіант взаємодії.
Таку думку висловив т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв’ю «Укрінформу».
Він зазначив, що в ЄС аграрне виробництво побудоване здебільшого на дрібнотоварному фермерстві. А український аграрний сектор має свою унікальну структуру.
«У нас є малі виробники, які виготовляють близько 10% усієї продукції, є середній сегмент з часткою приблизно у 65%, є й великий сегмент, де виробляється близько 25% агротоварів. При цьому наш сільськогосподарський сектор останніми роками демонструє ефективність і неабиякі стійкість і витривалість — навіть в екстремальних умовах війни», — зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, одне з основних завдань та викликів, що чекають у процесі переговорів про вступ України до ЄС, — знайти нову компромісну модель взаємодії.
«Ми розуміємо, що просто адаптувати увесь аграрний сектор України, «перекроївши» його за лекалами ЄС, неможливо і, мабуть, не потрібно. Адже коли щось працює ефективно, потрібно сповна використовувати цей інструмент. Тож і дискусія буде більшою мірою про те, як знайти модель, яка б дозволяла поєднати сильні сторони українського аграрного сектору, вже напрацьовані інституційні зв’язки й історично сформовану модель Європейського Союзу, а далі рухатися разом та доповнювати одне одного в цій новій компромісній моделі», — вважає т.в.о. міністра.
Водночас він назвав кроки, які необхідно зробити Україні під час переговорів. Зокрема, Україна має зобов’язання ухвалити новий закон про Державний аграрний реєстр, оновити законодавство в частині систем захисту рослин, законодавства щодо виноградарства та виробництва винної продукції.
«Це три блоки завдань на нинішній рік», — уточнив Висоцький.
У середньостроковій перспективі Україна має запустити повністю систему навчання і дотримання вимог у питаннях благополуччя тварин. Відповідно, треба привести у відповідність до європейських норм законодавство в галузі ветеринарії та ветеринарних лікарських засобів. Крім того, буде необхідно оновити законодавство, що регулює виробництво органічної сільськогосподарської продукції, а також законодавство про контроль у галузі кормів, фітосанітарії, ветеринарії, безпечної харчової продукції.
«І, як я вже говорив, завдання — в середньостроковій перспективі запустити виплатне агентство як нову інституцію, яка опікуватиметься усіма програмами підтримки та взаємодії з аграріями. Такий план-мінімум», — підсумував він.