Аграрні сектори Європейського Союзу та України значно різняться, тому в процесі переговорів про українську євроінтеграцію сторонам доведеться знайти компромісний варіант взаємодії.
Таку думку висловив т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв’ю «Укрінформу».
Він зазначив, що в ЄС аграрне виробництво побудоване здебільшого на дрібнотоварному фермерстві. А український аграрний сектор має свою унікальну структуру.
«У нас є малі виробники, які виготовляють близько 10% усієї продукції, є середній сегмент з часткою приблизно у 65%, є й великий сегмент, де виробляється близько 25% агротоварів. При цьому наш сільськогосподарський сектор останніми роками демонструє ефективність і неабиякі стійкість і витривалість — навіть в екстремальних умовах війни», — зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, одне з основних завдань та викликів, що чекають у процесі переговорів про вступ України до ЄС, — знайти нову компромісну модель взаємодії.
«Ми розуміємо, що просто адаптувати увесь аграрний сектор України, «перекроївши» його за лекалами ЄС, неможливо і, мабуть, не потрібно. Адже коли щось працює ефективно, потрібно сповна використовувати цей інструмент. Тож і дискусія буде більшою мірою про те, як знайти модель, яка б дозволяла поєднати сильні сторони українського аграрного сектору, вже напрацьовані інституційні зв’язки й історично сформовану модель Європейського Союзу, а далі рухатися разом та доповнювати одне одного в цій новій компромісній моделі», — вважає т.в.о. міністра.
Водночас він назвав кроки, які необхідно зробити Україні під час переговорів. Зокрема, Україна має зобов’язання ухвалити новий закон про Державний аграрний реєстр, оновити законодавство в частині систем захисту рослин, законодавства щодо виноградарства та виробництва винної продукції.
«Це три блоки завдань на нинішній рік», — уточнив Висоцький.
У середньостроковій перспективі Україна має запустити повністю систему навчання і дотримання вимог у питаннях благополуччя тварин. Відповідно, треба привести у відповідність до європейських норм законодавство в галузі ветеринарії та ветеринарних лікарських засобів. Крім того, буде необхідно оновити законодавство, що регулює виробництво органічної сільськогосподарської продукції, а також законодавство про контроль у галузі кормів, фітосанітарії, ветеринарії, безпечної харчової продукції.
«І, як я вже говорив, завдання — в середньостроковій перспективі запустити виплатне агентство як нову інституцію, яка опікуватиметься усіма програмами підтримки та взаємодії з аграріями. Такий план-мінімум», — підсумував він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.