Держпродспоживслужба відзвітувала про виконану в 2017 році роботу

26 грудня 2017, 09:48 3473

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів у 2017 році погодила 38 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів із компетентними органами ряду іноземних країн, які відкривають нові можливості торгівлі товарами тваринного походження між Україною та її торговельними партнерами: 18 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт продукції тваринного походження до ряду країн і 20 форм на імпорт підконтрольних товарів в Україну.

Про це говориться у повідомленні Держпродспоживслужби.

«У поточному році ми серйозно попрацювали над розширенням географії експортного постачання продукції нашої держави та збільшили кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження. Наприклад, до ЄС наразі мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів та 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження», — зазначив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

За його словами, зараз Держпродспоживслужба проходить оцінку еквівалентності державної системи контролю щодо експорту продуктів тваринного походження з боку 30 іноземних ветеринарних служб. Відкрито ринки для лінійки із 30 товарів. На звернення українських виробників Держпродспоживслужба веде перемовини щодо просування української продукції на ринки 40 країн.

Окрім того, у квітні 2017 року між Держпродспоживслужбою та компетентним органом Китайської Народної Республіки було підписано Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до КНР. У тому числі було розширено список українських підприємств, які мають право експорту молочної продукції на ринок КНР — 27-ми. Також у вересні були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту до Китаю шроту та жому. На розгляді у китайської сторони перебувають матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо ріпаку, пшениці, сорго, черешні, яблук і лохини.

Також у 2017 році також були надіслані аналітичні матеріали щодо квасолі у Бразилію та Гватемалу, та щодо яблук і лохини в Індію.

За словами Голови Держпродспоживслужби, однією з ключових подій 2017 року, стало прийняття Закону «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (№2042), який продовжує реформування системи державного контролю безпечності харчових продуктів та виводить її на новий рівень. Цей Закон наближує українську систему контролю безпечності харчових продуктів до європейської. З прийняттям цього законодавчого акту усувається ряд прогалини, які зараз не дозволяють забезпечити належним чином як безпечність харчових продуктів у державі, так і захист прав споживачів. Зараз перед Держпродспоживслужбою стоїть завдання налагодити свою роботу таким чином, щоб до квітня 2018 року, коли всі положення Закону набувають чинності, була повністю розроблена та прийнята необхідна нормативно-правова база.

Також Держпродспоживслужба максимально долучається до роботи, яка ведеться в державі з проведення євроінтеграційних реформ. Особлива увага приділяється виконанню Всеохоплюючої стратегії імплементації у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Так, у співпраці з експертами проектів технічної допомоги ЄС уже прийнято ряд важливих євроінтеграційних законів та підзаконних актів. Одним з останніх позитивних прикладів є прийняття парламентом євроінтеграційного Закону «Про безпечність та гігієну кормів», який було розроблено народними депутатами за активної участі фахівців Держпродспоживслужби, європейських експертів та Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Цього року Держпродспоживслужба посилила роботу щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення та запобігання надходження в обіг неякісних продуктів харчування. У цьому контексті Служба розпочала постійні моніторингові дослідження задля запобігання виникненню спалахів інфекційних хвороб, отруєнь громадян та розповсюдження інфекційних хвороб.