До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи», під час якого обговорювався законопроект №5592-д (про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів).
Як зазначили учасники, діюча концепція розподілу акціонерних товариств на публічні та приватні, нав«язана приватизаційними процесами, вже давно застаріла.
«Лише після того як, за наслідками приватизації, відбулась консолідація пакетів акцій товариств, всі зрозуміли, що компанії стали публічними не тому, що прагнули відкрито залучати капітал через фондовий ринок, а випадково. В результаті ми отримали тисячі відкритих акціонерних товариств, з яких одиниці були реальними публічними компаніями, і які розглядали публічність як засіб залучення капіталу», — зауважив на початку дискусії народний депутат України Павло Різаненко.
Проте, з прийняттям закону, критерієм розподілу на публічні та приватні буде наявність чи відсутність публічної пропозиції цінних паперів, тобто IPO. Законопроект №5592-д передбачає автоматичний перехід всіх публічних акціонерних товариств, які не можуть або не зацікавлені виконувати високі вимоги до публічних компаній, на правовий режим існування приватних товариств без зміни типу товариства (у питаннях емісії цінних паперів, розкриття інформації, корпоративного управління). Як очікується, це призведе до зменшення адміністративного тиску на бізнес, який не зацікавлений у надмірній відкритості, проте змушений був виконувати всі вимоги до публічних компаній, які закладені в чинному законодавстві.
Компанії, які оберуть шлях відкритості через розміщення акцій серед широкого кола інвесторів, отримають необмежений доступ до дешевих фінансових ресурсів, впевнена корпоративний секретар MHP SE Анастасія Соботюк.
«Що означає бути публічним? Це бути постійно відкритими перед тими, хто інвестує в компанію, в її акції або ж GDR. Чи приносить це певну вартість? Однозначно так. У вас з'являється доступ до великих грошей», — додала вона.
З перевагами публічності погоджується і її колега з агрохолдингу «Астарта» Микола Ковальський.
«Публічність має свою ціну, особливо якщо ми говоримо про правила Європейського Союзу. Але воно того варте. Переваг від статусу публічності більше ніж недоліків. Маючи налагоджені процеси збору і підготовки інформації досить не складно розкривати інформацію не один раз на рік, а чотири рази. Чи є це дорого? Для великих компаній — ні», — переконує директор з маркетингу та комунікацій агрохолдингу «Астарта» Микола Ковальський.
За словами директора з управління ЄБРР Оляни Гордієнко документ багатьма бачиться саме як передумова перезапуску вітчизняного фондового ринку. Законопроектом чесно визнається проблема — існування в Україні великої кількості публічних компаній, які не є такими за своєю суттю, зазначила вона.
«Україна повинна визначитися з новим правовим режимом публічних та приватних компаній. І це визначення повинно відбутися не тільки на рівні новел у законодавстві. Дуже важливо, що було чітке і належне правозастосування нових норм, які запровадить законопроект. Учасники ринку мають бути впевнені, що всі грають за однаковими правилами», — зауважила старший юрист Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко.