Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, з 2016 р. виробники інноваційних оригінальних засобів захисту рослин втратили можливість проводити наукові дослідження та державні випробування зразків ЗЗР. Інтегрована до ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» ст. 4 забороняє проведення випробувань пестицидів до моменту їхньої реєстрації в країні виробництва.
«Раніше європейський виробник ЗЗР міг паралельно проводити реєстрацію препарату в ЄС, США і Україні, — коментує радник президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа. — Тепер реєстрація в Україні почнеться лише через 4-5 років, коли європейські й американські фермери вже використовуватимуть ЗЗР».
В УКАБ порахували: затримка із реєстрацією нового препарату в 4-5 років провокує значні фінансові збитки для галузі. Якщо оцінити економічний вплив лише на прикладі зерна, то в попередні роки врожай становив в Україні близько 75 млн т. Мова йде про заниження врожайності, доходів і експорту в порівнянні з показниками, можливими за умови застосування сучасних ЗЗР. Щорічні втрати експерти УКАБ оцінюють на рівні $108,3 млн. За курсом у гривні це майже 3 млрд грн, або ненабагато менше, ніж держава має намір витратити на підтримку аграріїв у 2020 році.
«Ця норма запустила процес зменшення реєстрації оригінальних препаратів, відповідно збільшивши реєстрацію генериків. Для порівняння, в 2016 р. реєстрація інноваційних препаратів становила 14,2% від загальної кількості зареєстрованих ЗЗР, в 2017 році цей показник впав до 5,4%, а минулого року він становив вже 3,5%. Тенденція до скорочення зберігається і в 2020 р.», — пояснюють експерти.
Суттєвих втрат зазнає й українська наука. Дослідження інноваційних хімічних і біологічних речовин, які потенційно можуть використовуватися в українському сільському господарстві, є одним із основних чинників розвитку української агрохімічної науки. Ще на початку 2018 р. провідні виробники оригінальних ЗЗР скоротили обсяг інвестицій у науково-дослідну діяльність в Україні на 60%, а в 2019 р. — на понад 80%. Заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів.
«Конкурентоспроможність агросектору визначається не абстрактною аграрною політикою, а цілком прикладними аспектами, де серед головних — доступ до сучасних аграрних ресурсів, внутрішня ефективність виробництва в агросекторі, а також доступ до ринків збуту і ефективність логістики. В розвинутих країнах — це ще й розмір держпідтримки. Обмежуючи можливості доступу до сучасних ЗЗР, ми робимо українських аграріїв менш конкурентоспроможними в порівнянні із закордонними фермерами в частині доступу до сучасних ресурсів. В результаті знижуються темпи виробництва та експорту, тобто страждає економіка України в цілому», — пояснює Володимир Лапа.
За розблокування ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань виступають асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин ВР України, посольства, вся бізнес-спільнота, а також цілий ряд провідних аграрних асоціацій.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Відновлення роботи Мінагрополітики, безсумнівно, одна з подій, яка запам’яталась у 2021 році.

