Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, з 2016 р. виробники інноваційних оригінальних засобів захисту рослин втратили можливість проводити наукові дослідження та державні випробування зразків ЗЗР. Інтегрована до ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» ст. 4 забороняє проведення випробувань пестицидів до моменту їхньої реєстрації в країні виробництва.
«Раніше європейський виробник ЗЗР міг паралельно проводити реєстрацію препарату в ЄС, США і Україні, — коментує радник президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Володимир Лапа. — Тепер реєстрація в Україні почнеться лише через 4-5 років, коли європейські й американські фермери вже використовуватимуть ЗЗР».
В УКАБ порахували: затримка із реєстрацією нового препарату в 4-5 років провокує значні фінансові збитки для галузі. Якщо оцінити економічний вплив лише на прикладі зерна, то в попередні роки врожай становив в Україні близько 75 млн т. Мова йде про заниження врожайності, доходів і експорту в порівнянні з показниками, можливими за умови застосування сучасних ЗЗР. Щорічні втрати експерти УКАБ оцінюють на рівні $108,3 млн. За курсом у гривні це майже 3 млрд грн, або ненабагато менше, ніж держава має намір витратити на підтримку аграріїв у 2020 році.
«Ця норма запустила процес зменшення реєстрації оригінальних препаратів, відповідно збільшивши реєстрацію генериків. Для порівняння, в 2016 р. реєстрація інноваційних препаратів становила 14,2% від загальної кількості зареєстрованих ЗЗР, в 2017 році цей показник впав до 5,4%, а минулого року він становив вже 3,5%. Тенденція до скорочення зберігається і в 2020 р.», — пояснюють експерти.
Суттєвих втрат зазнає й українська наука. Дослідження інноваційних хімічних і біологічних речовин, які потенційно можуть використовуватися в українському сільському господарстві, є одним із основних чинників розвитку української агрохімічної науки. Ще на початку 2018 р. провідні виробники оригінальних ЗЗР скоротили обсяг інвестицій у науково-дослідну діяльність в Україні на 60%, а в 2019 р. — на понад 80%. Заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів.
«Конкурентоспроможність агросектору визначається не абстрактною аграрною політикою, а цілком прикладними аспектами, де серед головних — доступ до сучасних аграрних ресурсів, внутрішня ефективність виробництва в агросекторі, а також доступ до ринків збуту і ефективність логістики. В розвинутих країнах — це ще й розмір держпідтримки. Обмежуючи можливості доступу до сучасних ЗЗР, ми робимо українських аграріїв менш конкурентоспроможними в порівнянні із закордонними фермерами в частині доступу до сучасних ресурсів. В результаті знижуються темпи виробництва та експорту, тобто страждає економіка України в цілому», — пояснює Володимир Лапа.
За розблокування ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань виступають асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин ВР України, посольства, вся бізнес-спільнота, а також цілий ряд провідних аграрних асоціацій.