Про це повідомив голова правління Асоціації виробників «Мелітопольська Черешня» Геннадій Подживалов в етері «Суспільного».
За його словами, через неврожай та погану якість ягоди, цьогоріч фермери не змогли вийти на ринок під брендом «Мелітопольська черешня», котрий Асоціація виробників запатентувала у вересні 2020-го року.
«Для виробників черешні Мелітопольського району цей рік був найбільш невдалим за останні 5-7 років. Річ у тому, що ми сподівалися, що врожай буде хорошим тому, що цвітіння було пізніше, була тепла погода. Але в період дозрівання плодів пішли масові опади», — каже Геннадій Подживалов.
І пояснює, що корінь рослини — це своєрідна помпа, яка вбирає занадто багато вологи. Ягоди нею насичувалися і в цей період було прохолодно. А щойно потеплішало, ягоди почали тріскатися, втрачати товарний зовнішній вигляд і смакові якості. Особливо висока температура спостерігалася вночі, все це викликало гниття ягід на деревах.
«Опади були протягом місяця, з паузою, перервами 3-4 дні. Випали, практично, тримісячні норми в нашому регіоні. Тому врожай ягід був великий, але ми не змогли його зібрати. У зв'язку з тим, що ягода була розтріскана, був неякісний продукт», — зауважує Геннадій Подживалов.
За його словами, багато фермерів намагалися врятувати ягоду, обробляли препаратами, стримуючи негативні явища. Але, з огляду на те, що дощі були системними, ці препарати погано спрацювали.
«Ми не змогли ягоду відвезти далеко, одиниці змогли її відвезти. Тому в цьому році ситуація дуже плачевна і витрати, які були пов'язані зі збором врожаю. На деревах не можна було залишати розтріскану ягоду, її потрібно було зняти тому, що це негативні наслідки для дерев», — наголошує Геннадій Подживалов.
Він зауважив, що норма сухих речовин в ягоді має бути 15-17% то в цьому випадку було 5-7%. Ягода була перенасичена вологою. Вона була м'яка, тендітна і везти її на далекі відстані та давати їй стрес охолодженням було дуже небезпечно.
Нині фермери та виробники черешні думають про використання нових технологій, але поки що вони занадто дорогі: «Ми живемо в зоні ризикованого землеробства: у нас то дощі, то град, то перепади температури. Є технологічні способи, якими можна продовжувати дозрівання або захищати ягоду від розтріскування, але це все не так вже й дешево. Не кожен фермер може це собі дозволити на сьогодні».

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Сезон черешні в Україні цього року виявився непередбачуваним. Попри весняні приморозки урожай черешні виявився досить високим, що негативно вплинуло на ціни.

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Українська урядова делегація закликала Генеральну асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) відреагувати на привласнення росією географічного зазначення «Мелітопольська черешня».

«Роспатент» видав «свідоцтво про «виключне право» на український бренд «Мелітопольська черешня» на користь окупаційної адміністрації.

Окупанти «націоналізували» ДП «Дослідне господарство «Мелітопольське» Мелітопольської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України — одне з провідних підприємств з вирощування черешні Мелітопольського району.