Про це повідомив голова правління Асоціації виробників «Мелітопольська Черешня» Геннадій Подживалов в етері «Суспільного».
За його словами, через неврожай та погану якість ягоди, цьогоріч фермери не змогли вийти на ринок під брендом «Мелітопольська черешня», котрий Асоціація виробників запатентувала у вересні 2020-го року.
«Для виробників черешні Мелітопольського району цей рік був найбільш невдалим за останні 5-7 років. Річ у тому, що ми сподівалися, що врожай буде хорошим тому, що цвітіння було пізніше, була тепла погода. Але в період дозрівання плодів пішли масові опади», — каже Геннадій Подживалов.
І пояснює, що корінь рослини — це своєрідна помпа, яка вбирає занадто багато вологи. Ягоди нею насичувалися і в цей період було прохолодно. А щойно потеплішало, ягоди почали тріскатися, втрачати товарний зовнішній вигляд і смакові якості. Особливо висока температура спостерігалася вночі, все це викликало гниття ягід на деревах.
«Опади були протягом місяця, з паузою, перервами 3-4 дні. Випали, практично, тримісячні норми в нашому регіоні. Тому врожай ягід був великий, але ми не змогли його зібрати. У зв'язку з тим, що ягода була розтріскана, був неякісний продукт», — зауважує Геннадій Подживалов.
За його словами, багато фермерів намагалися врятувати ягоду, обробляли препаратами, стримуючи негативні явища. Але, з огляду на те, що дощі були системними, ці препарати погано спрацювали.
«Ми не змогли ягоду відвезти далеко, одиниці змогли її відвезти. Тому в цьому році ситуація дуже плачевна і витрати, які були пов'язані зі збором врожаю. На деревах не можна було залишати розтріскану ягоду, її потрібно було зняти тому, що це негативні наслідки для дерев», — наголошує Геннадій Подживалов.
Він зауважив, що норма сухих речовин в ягоді має бути 15-17% то в цьому випадку було 5-7%. Ягода була перенасичена вологою. Вона була м'яка, тендітна і везти її на далекі відстані та давати їй стрес охолодженням було дуже небезпечно.
Нині фермери та виробники черешні думають про використання нових технологій, але поки що вони занадто дорогі: «Ми живемо в зоні ризикованого землеробства: у нас то дощі, то град, то перепади температури. Є технологічні способи, якими можна продовжувати дозрівання або захищати ягоду від розтріскування, але це все не так вже й дешево. Не кожен фермер може це собі дозволити на сьогодні».