Про це повідомляють фахівці «Інституту здоров’я рослин».
«Як-то кажуть: що посієш, те й пожнеш, тому, на мою думку, дослідження якості посівного матеріалу перед купівлею — must have для кожного аграрія. Під виглядом посівного матеріалу з високими показниками якості до вас може потрапити все що завгодно: і насіння попередніх років, що під час неналежного зберігання втратило заявлені посівні якості, і насіння дешевших сортів чи гібридів, яке не відповідає «Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння», й насіння, яке містить недостатню кількість протруйника або взагалі оброблене звичайним барвником», — зазначає науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков.
За його словами, щоб уникнути збитків, у будь-якому випадку варто перестрахуватися і впевнитись, що ви купуєте якісний посівний матеріал. І допомогти в цьому питанні може винятково лабораторне дослідження зразків насіння з кожної партії.
Для дослідження посівного матеріалу на визначення посівних якостей та вмісту діючих речовин протруйника на насінині Сергій Сальніков рекомендує звернутися до «Інституту здоров’я рослин». Сьогодні насіння тут можна дослідити на показники енергії проростання, схожості, а також визначити його фітопатологічну зараженість. Таке дослідження гарантовано покаже, наскільки посівний матеріал якісний, чи можна його сіяти, або ж краще замінити взагалі.
Крім того, за допомогою новітнього лабораторного обладнання вчені інституту визначають діючу речовину протруйника, яким оброблене насіння, а також її кількість на поверхні насінини. За результатами даних досліджень аграрій плануватиме свої подальші кроки — чи варто висівати це насіння, чи доцільно його допротруювати, чи приготуватися до внесення інсектицидів і фунгіцидів вже на перших етапах вегетації.
«У 2020 році науковцями «Інституту здоров’я рослин» було закладено дослід на зерні пшениці озимої, що було оброблене різними протруйниками, — розповідає Сергій Сальніков. — Наприклад, згідно отриманих даних, вміст на насінині тіаметоксаму за рік зберігання в оптимальних умовах зменшувався на 30-35% відносно початкової кількості. Це ще раз доводить необхідність визначення вмісту протруйника на посівному матеріалі, адже залежно від умов та періоду зберігання насіння діючі речовини, що входять до складу протруйника, розпадаються».

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення аудиту уповноважених лабораторій у сфері захисту рослин.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Компанія ADM розширила Центр створення та інновацій для клієнтів (Customer Creation and Innovation Center, CCIC) в Угорщині, щоб прискорити розробку нових напоїв і харчових продуктів для ринків Центральної та Східної Європи.

Україна здатна з високою точністю визначити зерно, що походить з окупованих територій.

Кукурудза, соя та соняшник — стабільно рентабельні культури, які у складних воєнних умовах допомагають аграріям отримувати прибуток. Тому деякі агровиробники доволі часто повертають їх на одне й те саме поле, не зважаючи на сівозміну.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.