Основні показники, що характеризують якість посівного матеріалу, — це схожість, енергія проростання та кількість протруйника на насінні (якщо йдеться про завчасно протруєне насіння). Тому потрібно неодмінно дослідити посівний матеріал на цей комплекс показників перед купівлею.

Про це повідомляють фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Як-то кажуть: що посієш, те й пожнеш, тому, на мою думку, дослідження якості посівного матеріалу перед купівлею — must have для кожного аграрія. Під виглядом посівного матеріалу з високими показниками якості до вас може потрапити все що завгодно: і насіння попередніх років, що під час неналежного зберігання втратило заявлені посівні якості, і насіння дешевших сортів чи гібридів, яке не відповідає «Сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння», й насіння, яке містить недостатню кількість протруйника або взагалі оброблене звичайним барвником», — зазначає науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков.

За його словами, щоб уникнути збитків, у будь-якому випадку варто перестрахуватися і впевнитись, що ви купуєте якісний посівний матеріал. І допомогти в цьому питанні може винятково лабораторне дослідження зразків насіння з кожної партії.

Для дослідження посівного матеріалу на визначення посівних якостей та вмісту діючих речовин протруйника на насінині Сергій Сальніков рекомендує звернутися до «Інституту здоров’я рослин». Сьогодні насіння тут можна дослідити на показники енергії проростання, схожості, а також визначити його фітопатологічну зараженість. Таке дослідження гарантовано покаже, наскільки посівний матеріал якісний, чи можна його сіяти, або ж краще замінити взагалі.

Крім того, за допомогою новітнього лабораторного обладнання вчені інституту визначають діючу речовину протруйника, яким оброблене насіння, а також її кількість на поверхні насінини. За результатами даних досліджень аграрій плануватиме свої подальші кроки — чи варто висівати це насіння, чи доцільно його допротруювати, чи приготуватися до внесення інсектицидів і фунгіцидів вже на перших етапах вегетації.

«У 2020 році науковцями «Інституту здоров’я рослин» було закладено дослід на зерні пшениці озимої, що було оброблене різними протруйниками, — розповідає Сергій Сальніков. — Наприклад, згідно отриманих даних, вміст на насінині тіаметоксаму за рік зберігання в оптимальних умовах зменшувався на 30-35% відносно початкової кількості. Це ще раз доводить необхідність визначення вмісту протруйника на посівному матеріалі, адже залежно від умов та періоду зберігання насіння діючі речовини, що входять до складу протруйника, розпадаються».