Мій тато за покликанням душі та професією єгер. І одного разу, коли я маленькою дівчинкою поверталася з ним із лісу повз величезний став, задалася питанням: «А хто так турбується про риб у водоймах, як тато про звірів у лісі?», і тато розповів, що розведенням та вирощуванням риб займаються рибоводи.

Бути рибоводом — стало мрією мого дитинства, яку я реалізовую у нашому коледжі. Впродовж двох років я здобувала теоретичні знання, а на початку третього року навчання потрібно було пройти виробничу практику. «Ну звичайно, хочу розводити рідкісні види риб, - подумала я. - І обрала ТОВ «Чернігіврибгосп» як базу практики».

Прибувши в господарство, я була приємно вражена та здивована, побачивши такі біологічні об’єкти як: канальний сом, веслоніс, чорний амур, білуга — у живому вигляді, а не у фіксованому. Застосовуючи теоретичні знання, а саме технологію годівлі риби, ремонт пошкоджених сіткових полотен та інших елементів знарядь лову, методику проведення бонітування та інвентаризації плідників взялася за поставлені мені завдання.

Проходячи практику, зіткнулася з єдиним недоліком — недостатньо комфортними умовами проживання у гуртожитку, але оскільки я кожного дня була на практиці, а після практики намагалася відвідати якомога більше історичних та культурних пам’яток, даний недолік нівелювався, як говорив Марк Твен: «Поступися одним — візьми вдесятеро більше». Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ–ХІІ ст. і XVII–XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення, зокрема величезне враження на мене справив Троїцько-Іллінський монастир.

Проходили дні, тижні, а досить трудомістка робота приносила задоволення, адже з кожним днем я набувала все більше практичних вмінь та навиків. Результати здавалися мені приголомшливими, мабуть, щоб зацікавити мене та підбадьорити, адже я вже самостійно проводила мічення риб, годівлю риби, ремонтувала пошкоджені сіткові полотна та інші елементи знарядь лову, проводила бонітування та інвентаризацію плідників, підготовлювала басейни до їх використання, годувала осетрових, була свідком інкубації коропа кої у апаратах «Амур», проводила оброблення риби у антипаразитарних ваннах та ін.

Не дарма говорять: «Вибір професії — вибір своєї долі», отож я хотіла з дитинства поєднати свою долю з рибництвом і впевнена, що не помилилася, і більше того — мрію та планую займатися науковими дослідженнями у сфері рибництва. До речі, збереження генофонду та відновлення чисельності популяцій рідкісних або зникаючих видів риб, чим і займається дане господарство, одне із пріоритетних завдань наукових досліджень.

Переддипломну практику я бажаю проходити саме в цьому господарстві, де надзвичайно дружелюбний та гостинний колектив. Також бажання навчатися новому та зберегти генофонд зникаючих видів риб відіграли у моєму виборі першочергову роль.

 Вікторія Лагодна, 3 курс, факультет рибництва та аквакультури, Немішаївський агротехнічний коледж


Финал Всеукраинского конкурса «Лучшая аграрная практика 2016». Голосуем!

Мультимедіа