Завдана війною шкода: відновлення земельних ресурсів через природоорієнтовані рішення

На нашу думку, одним із перспективних підходів для відновлення сільськогосподарської діяльності на окремих ділянках, а також особливо цінних земель є природоорієнтовані рішення. Такі рішення використовують природні функції екосистем і дають природі шанс безкоштовно допомогти нам. За таких умов природа не знищується та не виснажується, а навпаки, відновлюється.

Зазвичай вартість природоорієнтованих рішеннь нижча, ніж застосування суто інженерно-технічних заходів. Ніщо не відновить структуру і родючість ґрунтів краще, аніж природна рослинність. Закріплення берегів очеретами та деревянистою рослинністю значно дешевше, довговічніше та екологічніше за бетон. Використання природного підросту лісу для створення різновікових та різновидових насаджень значно ефективніше у протидії пожежам, аніж будь-які сучасні технологічні рішення. 

Сам термін «природоорієнтовані рішення» є доволі новим для України, більш звичним є «природоохоронні заходи». Природоорієнтовані рішення та заходи давно застосовуються і в Україні, і за кордоном. Останнім часом набули популярності з огляду на глобальні процеси досягнення Цілей сталого розвитку, що ускладнюється через зміни клімату, зростання кількості катастроф природного характеру та економічних викликів для сталого розвитку.  

Багато заходів із відновлення земельних ділянок, відповідно до Правил розроблення робочих проєктів землеустрою, можуть бути віднесені до природоорієнтованих рішень, зокрема:

• ренатуралізація земель шляхом відновлення торфовищ, водно-болотних, лучних, степових та інших цінних природних екосистем;
• створення об’єктів природно-заповідного фонду (наприклад, дендропарків, біосферних заповідників, заказників тощо);
• вилучення зі складу сільськогосподарських земель та залісення;
• реабілітація земель шляхом переведення ріллі у перелоги або сіножаті та пасовища тощо.

Оцінку стосовно впровадження таких рішень слід включати у завдання на розробку проєктів землеустрою.

Зокрема, відповідно до Правил розробки робочих проєктів землеустрою, ОМС з метою поліпшення стану сільськогосподарських угідь і лісових земель може передбачити у робочому проєкті землеустрою заходи із поліпшення стану малопродуктивних угідь шляхом:

• нанесення родючого шару ґрунту;
• культивування сидеральних культур;
• докорінного та поверхневого поліпшення стану сіножатей та пасовищ;
• запровадження безполицевого обробітку ґрунту;
• землювання, щілювання ріллі, сіножатей, пасовищ;
• глибокого розпушування запливаючих ґрунтів;
• внесення мікробіологічних препаратів, регуляторів росту рослин, мікродобрив, торфу та торфокомпостів, сапропелю, озерних та річкових мулів;
• проведення хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування) та інших заходів зі збереження та підвищення родючості ґрунтів;
• розкорчовування списаних багаторічних насаджень. 

ОМС під час планування захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, а сільськогосподарських культур — від несприятливих кліматичних факторів у завданнях на проєктування, відповідно до Правил розробки робочих проєктів землеустрою, повинні передбачати заходи зі створення єдиної системи захисних лісових насаджень, що може включати:

• полезахисні смуги;
• смуги вздовж зрошувальних і скидних каналів;
• стокорегулюючі смуги;
• захисні смуги в садах, виноградниках, ягідниках; прибалочні та прияружні смуги;
• насадження вздовж річок і навколо водойм;
• смугові, куртинні й масивні насадження в гірських районах;
• лісосмуги на осушених землях; насадження в ярах, крутосхилах на кам’янистому ґрунті;
• кулісні, куртинні й масивні насадження на пісках;
• захисні та декоративні насадження в сільських населених пунктах, навколо господарських дворів і виробничих центрів;
• насадження на рекультивованих ділянках.

Також, з метою захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами ОМС, відповідно до Правил розробки робочих проєктів землеустрою, можуть передбачити розроблення робочих проєктів землеустрою із такими протиерозійними агротехнічними заходами — організація сівозміни та розміщення посівів, розміщення посівів сільськогосподарських культур на робочих ділянках та полях сівозмін на всі роки ротації, ґрунтозахисну технологію обробітку ґрунту, обсяги протиерозійних агротехнічних заходів щодо сільськогосподарських культур і в цілому щодо сівозміни на всі роки ротації.

Таким чином природоорієнтовані рішення для України у стані війни можуть стати цією соломинкою, яка дозволить вирішити такі старі проблеми як неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; незадовільний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства; неврахування під час розробки проєктів законодавчих та нормативно-правових актів органами виконавчої влади наслідків для довкілля; недостатнє фінансування.

Так, впровадження природоорієнтованих рішень вимагає деяких зусиль від громади. Проте діючи спільно та в межах усіх чинних норм, впровадження природоорієнтованих рішень є тим інстурментом, який допоможе знайти спільне та стале рішення для подальшого сталого розвитку. А під час відновлення після війни є доречним, де це можливо, змінити підходи до прийняття рішень, що мають вплив на довкілля, та замінити їх на екологічно безпечні та орієнтовані на гармонійне співіснування людини і природи ПОР.

Олеся Петрович, керівник проєкту INSURE Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

Софія Шутяк, головний аналітик проєкту  INSURE 

Для довідки: проєкт INSURE має на меті розвинути знання та спроможність відповідних державних органів та широких кіл зацікавлених сторін в Україні, зокрема організацій громадянського суспільства, ініціювати політичну підтримку впровадження природоорієнтованих рішень і завдяки цьому підвищити стійкість країни до зміни клімату. При цьому проєкт фокусує увагу на проблемах досягнення сталого розвитку України, пов’язаних з використанням природних ресурсів (ґрунту, повітря, води) сільським, лісовим та водним господарствами, а також сприяє покращенню демократії та впровадження природоорієнтованих рішень в Україні. Проєкт сприятиме ефективнішому прийняттю рішень, що мають вплив на довкілля щодо врахування питань зміни клімату через інтеграцію природоорієнтованих рішень у термінологічний словник чиновника.