Захист права на виробництво органічної продукції

За Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 03 вересня 2013 року (з наступними змінами і доповненнями), виробництво органічної продукції (сировини) визначається як виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), яка виключає застосування хімічних добрив, пестицидів, ГМО, консервантів тощо та передбачає на всіх етапах виробництва застосування методів, принципів та правил, визначених цим законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів.

Виробнича діяльність фізичних і юридичних осіб з вирощування та переробки органічної сільгосппродукції може здійснюватися за умови набуття цими особами суб’єктивного права на виробництво органічної продукції з підстав і в порядку, передбаченому законом. Зокрема, таке право набувають фізичні та юридичні особи, які пройшли оцінку відповідності виробництва органічної продукції (сировини), отримали сертифікат відповідності та включені до Реєстру виробників органічної продукції (сировини).

У згаданому законі закріплюються правові вимоги щодо особливостей виробництва органічної сільськогосподарської продукції рослинництва, тваринництва, бджільництва, аквакультур. У разі невиконання передбачених законом вимог сільськогосподарський товаровиробник ризикує втратити право на виробництво органічної продукції.

Водночас здійсненню права на її виробництво можуть перешкоджати дії сусідніх власників чи користувачів суміжних або ж черезсмужних земельних ділянок, які займаються виробництвом традиційної сільгосппродукції, яка виготовлена за загальноприйнятними технологіями виробництва, де можна використовувати хімічні засоби захисту, синтетичні мінеральні добрива, стимулятори росту.

У цьому зв’язку виникають запитання щодо можливих правових способів захисту права на ведення органічного землеробства від діяльності сусідніх власників земельних ділянок або землекористувачів. У згаданому вище законі відсутні правові приписи щодо захисту такого права від правомірних чи неправомірних дій суміжних сільськогосподарських товаровиробників чи інших третіх осіб.

За відсутності спеціальних норм закону щодо правових способів захисту права на ведення органічного землеробства вбачається за доцільне застосувати загальні норми чинного ЗК України, які регулюють земельні відносини добросусідства, а також норми чинного ЦК України щодо відшкодування шкоди або ж усунення перешкод у здійсненні права власності чи права користування земельними ділянками.

Зокрема, за чинним ЗК України (ст.103-104) власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). При цьому суміжні власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Також власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За законом власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. У разі порушення зазначених вимог виробник органічної сільськогосподарської продукції може звернутись до суду за захистом порушеного права на ведення органічного сільськогосподарського виробництва та відшкодуванням завданої шкоди. 

Володимир Носік, юридичний радник з питань земельного і аграрного права ЮФ Evris