Держава мобілізує усі свої ресурси для перемоги над ворогом та відновлення економіки. Зараз це найголовніше. Водночас одним із першочергових завдань є забезпечення продовольчої безпеки. Від того, як пройде посівна, залежить продовольча безпека не лише України, але й багатьох країн світу. Адже Україна є одним із найбільших експортерів продовольства.
Але якщо ще декілька місяців тому держава думала над тим, як застрахувати посіви озимих зернових від несприятливих погодних умов на період перезимівлі, закладала в бюджет додаткові видатки на держпідтримку аграріїв у 2022 році, то зараз йдеться уже не про погоду, а про те, як забезпечити посівну в умовах, коли в Україні йде війна. Коли ворог мінує поля, коли люди і техніка знаходяться під постійною ворожою артилерією.
Варіант один — сіяти. Для цього аграрії уже зараз мобілізують запаси насіння, добрив, дизельного пального, бронюють своїх працівників. Розраховують на власні сили. Але якщо доведеться пересівати, то аграрії самостійно не справляться. У них банально не вистачить грошей на закупівлю ще однієї партії насіння, добрив, пального. Тому для здійснення посівної у цих непростих умовах сільгоспвиробникам як ніколи раніше потрібна державна підтримка і страхування.
Починати страхувати посіви зернових потрібно вже зараз. Причому мобілізація страхових фондів має відбуватись, головним чином, за рахунок державної підтримки, у меншій або незначній мірі — за рахунок коштів самих аграріїв. Сутність державної підтримки страхування сільгоспкультур (так само і сільгосптехніки, продукції, тварин) повинна полягати у наданні сільгоспвиробникам з бюджету коштів на сплату чи відшкодування вартості страхових платежів.
Якщо накопичені страховиками страхові фонди (страхові премії) аграріям не знадобляться — більша їхня частина повинна піти на потреби української армії та відновлення економіки. Агрострахування має стати не лише джерелом відшкодування завданих аграріям збитків, але й певним джерелом накопичень фінансових ресурсів держави, щоб мати можливість, у разі потреби, використати змобілізовані кошти на воєнні потреби та відновлення економіки.
Тому вже зараз потрібно страхувати посіви сільгоспкультур (техніку, тварин) від воєнних ризиків. Те, що донедавна було виключенням зі страхування (не вважалось страховим випадком) — загибель (втрата, пошкодження) застрахованого майна внаслідок впливу ядерної енергії, техногенних аварій, будь-якого забруднення або зараження навколишнього середовища; воєнних дій, маневрів або здійснення інших військових заходів; вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади) — нині має стати основним страховим ризиком, від якого слід страхувати майно (сільгосптехніку, продукцію і тварин), життя та здоров’я людей.
В умовах воєнного стану агрострахування має відігравати головну, а не допоміжну роль.
Відтак те, чи зможемо ми засіяти наші поля під ударами ворожої артилерії, який врожай у нас буде, і чи зможемо ми експортувати наш майбутній врожай — залежить не тільки від аграріїв, а й від того, чи зможе держава, аграрії та страховий ринок зараз швидко та ефективно мобілізуватись, щоб провести воєнну посівну.
Олег Качмар, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.