Як і хто повинен оцінити пошкодження внаслідок війни

Особливість екологічного права полягає у тому, що всі його інструменти покликані оцінити впливи антропогенної діяльності на довкілля, з’ясувати, наскільки ці впливи є допустимими, як і в який спосіб треба допомогти природі справитися із цими впливами. Чи існуючі умови є безпечними для існування людей, як спланувати господарську діяльність із мінімальним негативним впливом на довкілля, як витрачати на мінімізацію ризиків та ліквідацію негативних наслідків у рази менші за отримані доходи. Будь-які рішення, що мають вплив на довкілля, чи щодо здійснення планованої діяльності, чи покращення екологічного стану, оцінюються з огляду на ефективність управління. Адже очікується, що таке рішення, гарантуватиме сталий розвиток. А це означає, що до екологічних вимог додаються вимоги щодо сталого економічного зростання та захисту соціальних гарантій. Непросто цього було досягнути у мирний час. Під час повномасштабної війни це стало в рази складніше.

Водночас на якість та ефективність публічного адміністрування та управління впливає не лише наявність правового регулювання відповідних відносин, але і вміння ними правильно скористатися. Давайте проглянемо, яким чином законодавець бачить вирішення питання відновлення та збереження територій від наслідків війни на локальному рівні. 

Спершу оцінюється розмір заподіяної шкоди та встановлюється фактичний стан справ

Формування вихідних даних для оцінок та визначення самої шкоди земельним ресурсам багато у чому залежить саме від дій органів місцевого самоврядування. Важливо також відмітити, що на визначення розміру шкоди впливає вартість витрат на відновлення. До прикладу, вартість неотриманого врожаю та забруднення земель на 1 га може оцінюватися у 20 тис. грн, а витрати на відновлення можуть становити 100 тис. грн. 

Результати оцінки шкоди земельним ресурсам фіксуються виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад в Актах оцінки збитків відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого Кабінетом Міністрів України у березні ц.р.

Саме органи місцевого самоврядування (ОМС) є джерелом вихідних даних — характеристики майна, що підлягає оцінці, у тому числі тієї, що міститься в державних реєстрах або реєстрах ОМС, та документах, які складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта, що зазнав збитків, які ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій.

ОМС може проводити аналітичну, стандартну та незалежну оцінку

Аналітична оцінка шкоди та збитків проводиться ОМС самостійно або із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності.

Стандартизована оцінка збитків проводиться ОМС, яким Кабінетом Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів, спричинених збройною агресією російської федерації, із використанням стандартного набору вихідних даних та дотриманням вимог стандартної методології, що визначені Загальними засадами, та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків.

Незалежна оцінка збитків проводиться ОМС із залученням суб’єктів оцінок — на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності та замовником такої оцінки, в якому встановлюється дата оцінки.

ОМС отримали доступ до даних про оцінку збитків. Дві методики з оцінки збитків земельним ресурсам: МінАПК та Міндовкілля

ОМС отримали відкритий доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а також мають право за запитом до ДЕІ чи обласної адміністрації отримувати інформацію про заподіяну екологічну шкоду ґрунтам.

Для визначення збитків Кабінетом Міністрів України утворюється Комісія з проведення аудиту збитків, тож ОМС зобов’язані взяти участь у її роботі, а також надавати усю інформацію, необхідну для виконання покладених на комісію завдань. У травні ц.р. Мінагрополітики затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф.

Згідно цієї методики, витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону, визначаються на підставі кошторисної вартості запроєктованих робіт відповідних реалізованих робочих проєктів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, які розроблені у відповідності до Правил розроблення робочих проєктів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України у лютому 2022 р.

Розмір завданих збитків власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі з урахуванням фактично понесених витрат на приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, визначається відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ще у квітні 1993 р. Звертаємо увагу, що у розмір завданих збитків включаються всі витрати на відновлення територій, що зазнали погіршень внаслідок воєнної агресії. 

Розроблена Міндовкілля Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану передбачає складний та детальний спосіб обрахунку шкоди Державною еколоігчною інспекцією України. Інформація про результат оцінки може бути надана за запитом ОМС. Проте ОМС формує вихідні дані для обрахунку такої шкоди та може бути активним учасником процедури обрахунку такої шкоди. 

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру містять детальні формули, відповідно до яких обраховуться заподіяні збитки, проте таку оцінку мають право робити уповноважені на це органи влади. Оцінка такої шкоди є непростим завданням, а ОМС може допомогти із вихідними даними для такої оцінки.

Також значну допомогу ОМС може надати, плануючи відновлення своєї території конктретними заходами, зокрема природоорієнтованими рішенням, вартість впровадження яких теж може включатися для розрахунку збитків. Варто наголосити, що в оцінку вартості збитків враховуються витрати на очищення ґрунтів та ліквідацію засмічення. Якщо засмічення ґрунтів можна позбутися фізичним прибиранням земель, то їх очищення може відбудоватися за допомогою використання властивостей природи та впровадження природоорієнтованих рішень.

Олеся Петрович, керівник проєкту INSURE Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

Софія Шутяк, головний аналітик проєкту INSURE