Радить юрист: як побудувати корпоративні документи акціонерного товариства

Згідно зі ст. 13 Закону України від 17.09.2008 № 413-VI «Про акціонерні товариства» (надалі — «Закон»), статут акціонерного товариства повинен містити певні обов’язкові норми, проте у цій статті ми сконцентруємо увагу саме на основних диспозитивних положеннях статуту акціонерного товариства.

По-перше, у статуті акціонерного товариства можна зазначити конкретний спосіб здійснення повідомлень акціонерів щодо будь-якої передбаченої законом або статутом інформації (про скликання загальних зборів акціонерів, про вимогу примусового продажу акцій, про виплату дивідендів тощо). У такому випадку можна обрати та конкретизувати один або декілька з таких способів: направлення в письмовій формі поштою, через депозитарну систему України або особисте вручення акціонеру (його представнику). Такі положення статуту дозволять більш чітко врегулювати процедуру здійснення повідомлень акціонерів, убезпечити процеси в товаристві від ризиків, пов’язаних з поданням судових позовів, обґрунтованих порушенням процедури повідомлень акціонерів.

Важливим інструментом, який часто виявляється корисним та бажаним для акціонерів, є можливість вказати у статуті приватного акціонерного товариства про наявність у акціонерів переважного права купівлі акцій інших акціонерів. Таке положення дозволяє обмежити коло осіб, які беруть участь у капіталі, надає можливість акціонерам зберегти свій вплив у компанії, а також контролювати перерозподіл капіталу. Крім цього, акціонер, переважне право якого порушене, зможе в судовому порядку «зайняти місце» покупця, шляхом переведення прав і обов’язків покупця за договором на себе. Для реалізації свого переважного права Законом передбачений строк у 2 місяці з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати свої акції. Проте, Закон дозволяє визначити у статуті більш короткий строк реалізації цього права.

Статут акціонерного товариства також може передбачати можливість акціонерів укладати між собою договори, які б покладали на них додаткові обов’язки, а також покладали на них відповідальність за недотримання такого договору. Акціонерам слід також пам’ятати про Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» № 4470 від 19.04.2016, який було прийнято Верховною Радою України, але ще не було підписано Президентом. Цим Проектом передбачається більш розгалужене та прогресивне регулювання договорів між акціонерами, яке може стати у нагоді власникам акціонерних товариств.

Закон дозволяє вказати у статуті акціонерного товариства, що рішення з певних питань порядку денного загальних зборів акціонерів або наглядової ради приймається більшою, ніж звичайна (проста більшість голосів присутніх), кількістю голосів. Таке положення Закону надає ще одну можливість регулювання питань щодо прийняття тих чи інших важливих рішень в акціонерному товаристві.

Акціонери також можуть передбачити у статуті акціонерного товариства положення щодо: порядку та способу засвідчення бюлетенів для голосування; способу повідомлення акціонерів про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів; поряду здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради — представника акціонера; способу обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства; дій, які належить вчинити у разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх функцій; порядку прийняття рішень наглядовою радою шляхом проведення заочного голосування (опитування); додаткових підстав припинення повноважень члена наглядової ради тощо.

Інші корпоративні документи акціонерного товариства

Іншими корпоративними документами в акціонерному товаристві можуть бути різноманітні положення, типові договори, програми комплаєнсів тощо.

Якщо вести мову про положення, то це, передусім, положення про органи товариства, які можуть деталізувати норми статуту та більш розгалуджено регулювати діяльність відповідних органів, порядок прийняття ними рішень з певних питань, статус їх членів, при цьому не збільшуючи статут до космічних масштабів. Крім цього, це може бути положення про конфіденційну інформацію, про системи бонусів та заохочень, про due diligence (аудит) контрагентів тощо.

Типові договори можуть стосуватися договорів з певними категоріями працівників або контрагентів — передусім, це наглядова рада, рада директорів та ревізійна комісія.

Програми комплаєнсів — це антикорупційна програма; програма щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;  програма запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинних шляхом, та фінансуванню тероризму тощо.

Таким чином, побудова ефективної, прозорої та зрозумілої корпоративної документації є складним, проте дуже важливим процесом. Вона дозволяє структурувати роботу компанії, визначити критерії оцінки ефективності та якості роботи, запровадити стандарти управління та діяльності компанії, запобігти певним ризикам та, в кінці кінців, сприяє інвестиційній привабливості підприємства.

Антон Рекун, молодший юрист Eterna Law