На всесвітньому економічному форумі в Давосі відбулася надзвичайно важлива панельна дискусія «Продовольча безпека у мінливі часи». Подія зібрала ключових експертів галузі та підкреслила критичну роль України у глобальній продовольчій безпеці.
Експерти підкреслили високий рівень інтеграції нашої країни у світові продовольчі ланцюги та акцентували увагу на ключових показниках нашого експорту:
Навіть такі неочевидні зв'язки, як залежність Індонезії від українського борошна для виробництва локшини швидкого приготування, демонструють масштаб української присутності на світовому ринку.
Минулого року наша держава експортувала 56 млн тонн зернових і планує збільшувати ці обсяги. Важливо відзначити, що після того, як Україна військовим шляхом відтіснила російський флот і забезпечила роботу морського коридору, обсяги експорту перевищили показники періоду дії «зернової угоди».
Україна є ключовим постачальником для країн Африки та Близького Сходу. Наприклад, у під час дії «зернової угоди» у 2022-2023 роках ми відправили 33 млн тонн зернових, з яких 750 тис. тонн були спрямовані на гуманітарні потреби в кризові регіони (Сомалі, Ефіопію, Кенію, Західну Африку). Крім того, ініціатива «Grain from Ukraine» активно підтримує постраждалі країни, зокрема Сирію, де місцеві запаси продовольства критично обмежені.
За кордоном існує кілька міфів щодо українських аграріїв. Один з них — що вся сільськогосподарська діяльність зупинилася через війну. Насправді ж українські фермери продовжують працювати навіть на прифронтових територіях. Як зазначили наші експерти, це закладено в ДНК українців: ніколи не припиняти вирощувати продовольство, адже від цього залежить виживання нації.
Ключовим викликом для українських аграріїв є замінування полів. російські війська цілеспрямовано знищують аграрні угіддя, розкидаючи міни та обстрілюючи обладнання. Наразі 20-25% українських сільськогосподарських земель окуповані й заміновані. Проте, навіть у таких складних умовах, наші фермери знаходять рішення і використовують безпілотники для моніторингу полів та спеціальний захист для техніки.
Серед основних проблем галузі — недостатнє фінансування. Частка кредитів в агросекторі складає лише 9% від ВВП, тоді як у світовій практиці цей показник перевищує 50%. Це суттєво обмежує можливості для інвестицій у переробку продукції.
Середня ціна агроекспорту з України у 2024 році становить 315 $/т, але додана вартість продукції залишається низькою: 75% складових у тонні кукурудзи — це імпортні компоненти (паливо, техніка, добрива). Україна прагне перейти від експорту сировини до виробництва продуктів з доданою вартістю, але для цього необхідні значні інвестиції в переробну промисловість.
Інший міф стосується домінування агрохолдингів: насправді вони виробляють лише 23% продукції. Наприклад, з 21 млн тонн картоплі щорічно лише 460 тис. тонн виробляється великими підприємствами. Основний внесок у виробництво належить 4 мільйонам українців, які живуть у селах і ведуть фермерське господарство.
Державна підтримка аграріїв на прифронтових територіях складає лише 45 євро/га. Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголосив, що українські фермери надзвичайно потребують фінансування, адже працюють у значно складніших умовах порівняно з європейськими колегами, які отримують набагато більше допомоги. Вони продовжують роботу з обмеженими ресурсами на замінованих полях, під обстрілами, постійно ризикуючи життям, але при цьому один гектар української землі забезпечує продовольством 18 людей у світі протягом року.
Експерти зазначили, що війна в Україні має значний негативний вплив на глобальну продовольчу безпеку. Відновлення українського сільського господарства є критично важливим для стабілізації світових цін на продовольство та подолання голоду, особливо в Африці. Однак, для досягнення сталих результатів необхідні спільні зусилля всіх зацікавлених сторін: уряду України, міжнародних організацій, донорів та приватного сектору.
Попри всі виклики, українські аграрії демонструють неймовірну стійкість та відданість своїй справі, продовжуючи годувати світ навіть в умовах війни.
Антоніна Кутова, співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.