Реорганізація Держгеокадастру: фатальний поспіх

Давайте розберемось на скільки такий крок є виправданим та чим вмотивований? Та чи дорівнює реорганізація — скороченню.

Один із факторів який міг би стати підставою для реорганізації — законопроект №2194, який позбавляє Держгеокадастр частини повноважень. В тому числі: повноваження щодо розпорядження землями, погодження землевпорядної документації та ліквідує державну експертизу землевпорядної документації. В той, самий час в законопроекті передбачено принцип «єдиного вікна», за яким документація із землеустрою перевіряється один раз на етапі реєстрації, тобто кадастровими реєстраторами. Хочу одразу зауважити, що я повністю підтримую цей підхід, але у випадку коли в структурі працюватиме достатня кількість фахових людей, щоб забезпечити якісне та вчасне надання зазначених послуг. Тож, фактично навантаження, яке було розподіллено на декілька етапів перевірки документації (що безспірно створювало додаткові корупційні ризики) повністю переходить в одну точку. Такий собі  «bottle neck», в обличчі кадастрових реєстраторів. Плюс, треба врахувати той факт, що більшість кадастрових реєстраторів не мають землевпорядної освіти, та перевірка документації може стати непід'ємним тягарем для них. З цього боку виглядає дуже логічною реорганізація при який відділи землеустрою та експертизи — переходять до відділів реєстрації, щоб якісно виконувати нову «єдину» перевірку документації. Але на скільки це буде можливо якщо ці напрямки скорочують — питання риторичне.

Ще один із факторів який міг би зумовити проведення реорганізації — це прийнятий закон про створення національної інфраструктури геопросторових даних. Ситуація та сама, як і з законопроектом 2194 — логічним кроком було б підсилювати новий напрямок спеціалістами, як з геоінформаційною, так і з землевпорядною освітою, замість загального скорочення. В іншому випадку виникає ситуація — коли НІГД буде існувати виключно на папері.

Скорочення працівників можна було б обґрунтувати необхідністю економії бюджетних коштів в часи економічної COVID-19 кризи. Але в проекті Державного бюджету на 2021 рік закладено збільшення фінансування Держгеокадастру з 1,69 млрд грн до 1,72 млрд. Також треба враховувати кількість компенсаційних виплат, які має зробити Держгеокадастр при скороченні. Тож це точно не про економію.

Законопроекти, які б могли зумовити реорганізацію земельного відомства, поки що залишаються лише законопроектами, та враховуючи сьогоднішню політичну ситуацію, їх успіх є дуже сумнівним, а реорганізація розпочалась з 16 листопада, тож пропоную розглянути реальну ситуацію яка є на сьогодні.

Держгеокадастр закінчує інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, та має передати зазначені землі в ОТГ. Але, в той самий час земельне відомство не позбавлене функції розпорядження землями. Що робити з землями, від яких відмовиться ОТГ та які не будуть продані на земельному аукціоні? Що робити з організацією аукціонів? Що робити з землями, які банально пропустили в рамках інвентаризації? Питання риторичні, тому що відповідь, до прийняття 2194 є дуже простою — розпоряджатись. Також, поки що ніхто не відмінив екстериторіальне погодження документації із землеустрою. Навантаження на експертів дуже велике, на сьогодні більше 60% документації розглядається із простроченням терміну виконання. Як це буде працювати коли відділи землеустрою та розпорядження скоротять — також риторичне питання.

Враховуючи це, від такого поспішного скорочення більш за всіх постраждає кінцевий споживач послуг, тобто громадяни та юридичні особи.

На останок хотілось би також розглянути людський фактор. В штатному розписі Держгеокадастру 10 тис. одиниць, по факту працюють приблизно 7,5 тис. Скорочення 4 тис. фактично працюючих людей під час  COVID-19 кризи — повністю протирічить обіцянкам Уряду по створенню додаткових 500 тис. робочих місць. Можливість влаштування на роботу в ОТГ є дуже сумнівною, оскільки в сільрадах давно вже працювали землевпорядники, які перейшли на роботу в ОТГ. Та, як показує практика, одного з колишніх працівників Держгеокадастру, за пів-року перебування на біржі праці — жодної пропозиції для людини з землевпорядною освітою не надійшло.

Денис Башлик, директор УКАБ із зв'язків з державними органами