Рекордний врожай і нерекордний початок експорту

У Trend&Hedge Club говорять, що попит на кукурудзу з Китаю, як різдвяний подарунок — ніхто не знає, яким він буде, але всі на нього чекають…

Рекорду з урожаю ще не сталося, втім, оптимізм намолотити 38+ млн т української кукурудзи в поточному сезоні нікуди не зникає. Він запізнюється. Так само, як і посівна цього року. А потім і дощове літо та несухий початок осені. Тож, як результат, наразі маємо суттєве запізнення зі збирання. Висока вологість і рекордна ціна на газ також не сприяють пришвидшенню переміщення збіжжя з поля до комори.

Цілком логічно, що і експортний сезон, на відміну від декількох попередніх, розпочато у жовтні дуже скромно, хоча маємо величезний лайнап. А це означає, що очікування тільки наростає…

Може й тому harvest pressure, тобто сезонне зниження ціни під тиском урожаю, цього року ще не відчутне. Ціна на кукурудзу просідає, дотримуючись загальної тенденції сировинних активів та в очікуванні нового звіту WASDE. Якщо оновлений баланс покаже, що вродило більше, ніж очікували, та ще й запаси виростуть, це затисне ціни більш суттєво.

Збільшення виробництва можна чекати не тільки від України — США можуть відкоригувати площі на додаткові 100-150 тис. акрів. Американська врожайність, навіть за умови просідання по штату Іллінойс, вірогідно, буде скоригована збільшенням урожайності в Айові та інших штатах.

Будемо сподіватись, що й переробка США збільшиться на 100-300 млн бушелів на енергетичне використання. Етанол, як спиртова похідна кукурудзи, наразі має значний потенціал росту. А ось внутрішнє фуражне споживання США поки не має сигналів для підвищення на відміну від Піднебесної.

Китайський попит на свинину набирає обертів, як і збільшення поголів’я та кормів на відгодівлю. Навряд чи його зможуть покрити за рахунок внутрішнього виробництва — ще не факт, що рекордні площі посіву показали очікувану врожайність. За скудними даними цієї країни суворого інформаційного режиму та на основі несприятливих погодних умов (тайфунів та умов зависокої вологості цього сезону), є підстави поки зберігати 20+ млн т імпорту в балансі та очікувати на попит після святкування Нового року.

У Бразилії посівна триває на високих обертах — площі посівів усе зростають. І все б добре, якби не велике АЛЕ через хайпові ціни на добрива. Чи готові фермери північної півкулі витратити у 1,5 рази більше за той самий обсяг добрив? Тим більше, що другий врожай на рік, і саме кукурудзи, більш ризикований за погодними умовами. За менш інтенсивного живлення та несприятливих умов нового рекорду може й не відбутися.

Другий наш конкурент із північної півкулі більше потерпає від Ла-Нінья вже другий рік поспіль. Посівна ранньої кукурудзи в Аргентині практично закінчена з мінімальним зростанням площ рік до року. Наразі фіксується дефіцит опадів, але значно менший, ніж минулого року. Вірогідність рекорду знову наражається на цінове ралі енергетичного комплексу та цін на добрива. Нікому глобальних трендів не оминути!

Зважаючи на поточні умови топових країн-виробників — України та перелічених конкурентів (США, Бразилії та Аргентини), фундаментально немає підґрунтя до зростання ціни, що фіксували останнього місяця по всіх портах експортерів. Ця нелогічна історія перекроїла ймовірності торгових потоків — наразі Україна рахується найкраще на ймовірний напрям КНР у перспективі всього сезону. За найближчими ринками — Єгипет і Європа — українська кукурудза утримує конкурентну цінову перевагу.

Аби наша першість не залила нам очі самообманом із рухом ціни «тільки вгору», є сенс тверезо відстежувати ризики, які можуть кардинально змінити ситуацію як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.

До найбільш нагальних факторів наразі можна віднести:

- очікування harvest pressure (локальна історія з іще не проданими 2/3 українського збіжжя кукурудзи);

- тиск макроекономічного рівня по енергетичному ринку (нафті, газу, етанолу тощо);  

- ризики невідновлення попиту через COVID (нові штами та нові хвилі);

- відсутність упевненості щодо попиту з Китаю.

До довгострокової перспективи слід ще додати:

- ціни на добрива та їх доступність (Китай обмежує експорт, Росія ввела квоти, Європа — проблематична логістика добрив);

- можлива втрата площ на користь сої, і не тільки у Південній Америці;

- погода Південної півкулі (як вплине на другий врожай в Аргентині та Бразилії).

Простої відповіді щодо очікуваного руху ціни ніхто не дасть, а гарантії — тим більше!

За різними оцінками, в Україні вже продано приблизно 8-10 млн т нового врожаю, а на 2/3 очікуваного експорту ми ще маємо знайти своїх покупців! Тому настільки важливо для нас відновлення китайського попиту. Тож сподіваємось, що свято наближається!

Слідкуйте за змінами та будьте в Тренді!

Катерина Конащук, засновниця Trend&Hedge Club