Чому сертифікація насіння в Україні постійно «під питанням»?

Так, спершу, рішенням Уряду від 10.09.2014 № 442, функції сертифікації насіння поклали на новоутворену Держпродспоживслужбу.

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами» від 08.12.2015 № 864-VIII забезпечення здійснення сертифікації закріпили за Міністерством аграрної політики та продовольства.

Бажання швидко ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства та неодноразовий перерозподіл повноважень між органами державної влади, неузгодженість дій між КМУ та ВРУ у визначенні відповідальних органів, призвели до того, що наразі сертифікацію насіння/садивного матеріалу і всі супроводжуючі процедури по сертифікації здійснювати фактично нікому.

З 1 жовтня в Україні сертифікація не здійснюється ніким.

Щодо критичних питань у сфері насінництва і розсадництва, Насіннєва асоціація України самостійно та з іншими бізнес-асоціаціями неодноразово звертались до керівників Мінагропроду та КМУ, однак жодних зрушень.

Мінагропрод як орган влади, згідно Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (зі змінами), наділений повноваженнями та відповідальний за забезпечення сертифікації, письмово у червні 2016 р. повідомив учасників ринку, що буде створено бюджетну установу — Агрономічну службу, яка від імені міністерства буде уповноважена виконувати заходи сертифікації, однак, невдовзі, наприкінці серпня, учасників ринку було проінформовано, що виконання функцій здійснюватиметься Мінагропродом через державне підприємство.

В свою чергу, по цих питаннях учасники ринку та ми як асоціація, здійснили все, що в наших силах, починаючи від участі в правовому регулюванні до фактичної підтримки. При цьому підтримували формування іміджу України назовні та оплату внесків до таких міжнародних організацій як ISTA та OECD.

Незрозумілим залишається одне — питання насінництва та охорони прав на сорти рослин. Питання сертифікації постійно перебуває у фокусі «пильної» уваги органів державної влади України, однак, на жаль, дійсних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося, система сертифікації, охорони прав на сорти рослин продовжують управлятися по «залишковому принципу».

Неясним є «вперте небажання» вирішувати проблеми сертифікації насіння, оскільки насінництво якраз є діяльністю не сировинного типу, а виробництвом продукції з високою доданою вартістю і в провідних країнах Європи у структурі експорту АПК займає чільне місце та працює на авторитет держави. Франція — яскравий приклад.

Сертифікація як процес включає роботи з польового інспектування, так, в середньому, навантаження на 1 держінспектора становило близько 2000 га насінницьких посівів; в підпорядкуванні Держсільгоспінспекції України працювали 254 діючі лабораторії, тому при реформуванні слід виходити з функціональної складової, ресурсного потенціалу та необхідної матеріально-технічної бази.

В Україні близько 700 виробників насіння/садивного матеріалу, внутрішнє виробництво складає більше 1 млн т насіння, яке потрібно сертифікувати, плюс експорт та імпорт!!!

Для насіннєвого сектора будь-які зміни особливо «чутливі», бо тут діє цілий комплекс обов’язкових правил, вимог і обмежень, напряму пов’язаний з тим, який вал отримаємо в кінці сезону (стрибок в нарощуванні валового збору було досягнуто за рахунок використання якісного насіння та новітніх досягнень світової селекції), а також, без перебільшення, міжнародним статусом.

Крім всього, на сьогодні досі Україна не отримала підтвердження статусу еквівалентності системи сертифікації, незважаючи на те, що аудит від представників Єврокомісії був проведений більше року тому (в червні 2015 р.). Єврокомісії необхідно розуміти, що система сертифікації в Україні є, вона працює та її результатам можна вірити.

З огляду на специфіку сільського господарства, всі роботи, зокрема і роботи по сертифікації насіння, можна проводити тільки у чітко визначені і стислі терміни. Чим більше затягується «невирішеність» питань сертифікації, тим більше для виробників насіння ризик зведення результатів їх роботи НА НІВЕЦЬ, а це відповідні економічні та репутаційні втрати держави!!!

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України