Як пестициди перетворилися на добрива Або Ура — перемога!

Асоціації хизуються тим, що за їхньої активної роботи не було ухвалено правку №72 в зазначеному Проекті Закону, яка передбачала скасування для завезення пестицидів до України їх обов«язкову державну реєстрацію в країні, де вони виробляються, дублювала зміст законопроекту №6606 від 21.06.17 «Про внесення змін до статті 4 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України, який, як зазначають асоціації, дозволяв ввозити до України «несертифіковані … міндобрива».

Чи розуміють поважні асоціації різницю між пестицидами і добривами? Можливо, це випадкова помилка? Однак, далі ми знову зустрічаємо саме слово «добрива», цього разу вже в цитаті голови АТУ Ірини Паламар: «Ми знову перемогли! Ми рішуче виступали проти того, аби в Україну дозволили ввозити несертифіковані добрива».

Боїмося розчарувати шановні галузеві об'єднання, але правка, проти якої вони так завзято боролися, жодним чином не впливає на той результат, досягнення якого так гучно святкується. Адже несертифіковані добрива завозяться чи не завозяться в Україну незалежно від того, що написано в реченні 3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» і в правці №72 — адже ні там, ні там ані про добрива, ані про їхню сертифікацію, ані про сертифікацію пестицидів не йдеться взагалі. Більше того, можемо з усією відповідальністю констатувати, що для завезення незареєстрованих добрив для наукових досліджень та випробувань чинне законодавство не вимагає надання підтвердження їх реєстрації в країні виробництва.

Згадаємо, що у 2015 році, в рамках великого дерегуляційного законопроекту, було внесено зміни до ст. 4 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати». В результаті замість дерегуляції з'явилася додаткова вимога, що суперечить  законодавству ЄС та інших розвинених економік, адже реєстрація інноваційного препарату в країні виробництва може виявитися недоцільною у зв'язку з відсутністю шкідників, хвороб, бур«янів та с/г культур, які є в країні призначення препарату. Або ж реєстрація відбувається паралельно, скажімо, в ЄС і в Україні. Відтак для більшості інноваційних препаратів вже 3-й рік заблоковано доступ до держ.випробувань та наукових досліджень.  

У результаті штучно створених бар'єрів та лобіювання інтересів поодиноких генериків, аграрії отримали суттєве уповільнення виведення застарілих ЗЗР з ринку, що, безумовно, спрацювало на користь компаній-виробників пост-патентних продуктів, які не мають у своєму портфелі новітніх розробок та діючих речовин. Відтак, був створений диспаритет конкуренції на ринку, коли компанії, що не розробляють новітні продукти, опинилися у більш виграшному становищі, аніж лідери з розробки інновацій, які інвестували величезні кошти в розробку новітніх рішень під специфічні с/г та кліматичні умови України. Виходить, що Україна власноруч штучно обмежила доступ своїх же аграріїв до новітніх досягнень у сфері систем захисту рослин та заблокувала приток інвестиції в цю галузь. Не можемо не погодитися з твердженням, що «ми та наші діти повинні жити в цивілізованій країні, дихати чистим повітрям і споживати безпечні продукти». Але далі автори знову припускаються помилки, плутаючи пестициди та добрива: «через використання фермерами неякісних міндобрив незрозумілого походження в країні масово гинуть бджоли, труяться корови на пасовищах, і навіть люди. Це величезний удар … передусім, по здоров«ю нації». Можна припустити, що в цьому контексті мова повинна була йти про фальсифіковані ЗЗР, що є однією з найгостріших проблем, яка може бути вирішна, в тому числі, шляхом відкриття доступу до інноваційних ЗЗР. Отже, в галузі існують наступні реальні проблеми:  

• застосування фальсифікованих ЗЗР, котрі переважно виробляються всередині країни з діючих речовин незрозумілого походження та якості, що завозяться в Україну як окремі компоненти в абсолютно безконтрольний спосіб, без жодних перевірок й ліцензій, у вигляді технічного продукту,
• низький рівень збору та утилізації використаної тари з-під ЗЗР, адже не утилізована порожня тара залюбки використовується фальсифікаторами, які в оригінальні каністри заливають зазначені вище підроблені речовини невідомого хім. складу, котрі згодом можуть потрапити на поле та врешті опинитися на тарілці кожного з нас у вигляді залишків у харчових продуктах.

Чи згадують про ці проблеми у своєму прес-релізі асоціації, які так вболівають за екологію? На жаль, ні…

І нарешті теза, «не секрет, що міжнародні компанії мають великий об»єм вироблених пестицидів, які були  заборонені в їхніх країнах. Зберігання та утилізація таких пестицидів є коштовним тягарем, тож міжнародні компанії шукають будь-які можливі шляхи не нести великих збитків. І якби вдалося протягнути дозвіл на їх ввезення, то це призвело б до неминучої екологічної катастрофи в Україні», — не піддається жодній критиці через свою цілковиту абсурдність.

По-перше, міжнародне перевезення заборонених та непридатних речовин жорстко контролюється міжнародними нормами,  зокрема, Базельською конвенцією та ще двома іншими міжнародними конвенціями. Чи знають про це шановні асоціації?

По-друге, якщо в цьому твердженні все ще йдеться про правку №72 (в чому ми почали сумніватися), то вона жодним чином не стосується вже вироблених пестицидів. В ній йдеться виключно про зразки нових, ще ніде не зареєстрованих ЗЗР, які використовуються виключно для цілей держвипробувань й наукових досліджень та завозяться в Україну в науково-обґрунтованих обмежених кількостях під пильним контролем 4 державних органів, а перелік таких незареєстрованих препаратів суворо регулюється діючим законодавством. Відповідно, зразок нового незареєстрованого продукту не може бути забороненим або не забороненим, тому що він має пройти цілу низку досліджень та оцінок (екологічне, біологічне, токсикологічне дослідження), за результатами яких встановлюється відповідність продукту законодавчо встановленим стандартам безпеки конкретної країни і приймається рішення про його допущення/ не допущення до державної реєстрації.

Чи є маніпулювання екологічною тематикою, популізм звичайним невіглаством, чи тут криється лобіювання чиїхось інтересів та бажання перерозподілу ринку на користь певних препаратів? Не виключаємо, що автори прес-релізу просто не розібралися в темі, та все ж —  при всій повазі — питання реєстрації, завезення дослідних зразків новітніх ЗЗР мають обговорювати фахівці, обізнані з цією тематикою. Давайте залишимо крики: зрада чи перемога для Facebook та Instagram, там же, де є питання екологічної безпеки та підвищення продуктивності — дозволимо коментувати спеціалістам.   

Ольга Кухар, експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»