Форс-мажор в умовах проведення АТО

Сьогодні питання підтвердження настання форс-мажорних обставин задля запобігання відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору актуальне як ніколи. Політична та економічна ситуація в країні внесла свої корективи в умови бізнесу, і договірні зобов’язання все частіше не виконуються належним чином по всій Україні, а особливо, якщо контрагент знаходиться в зоні проведення АТО. 

Якщо ви потрапили в подібну ситуацію, пам’ятайте, що знаходження вашого підприємства в зоні проведення АТО — це не привід відмовлятися від відстоювання своїх законних прав! 

Перш за все ретельно вивчіть умови договору з контрагентом, за яким обов’язки було виконано неналежним чином. Це дуже важливо! 

Необхідно зазначити, що чіткого поняття «форс-мажор» у законодавстві України не існувало до 15 жовтня 2014 року. 15 жовтня 2014 року вступив в силу Закон України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де чітко зазначено, які події підпадають під поняття «форс-мажор». До 15 жовтня 2014 року законодавець надавав можливість сторонам самостійно визначити в договорі перелік подій, які можуть вважатися форс-мажорними обставинами. 

Сторони в договорі самостійно повинні визначитись з тим, як вони діятимуть в умовах настання форс-мажорних обставин. І тут, як правило, сторони детально  прописують строк, протягом якого сторона повідомляє про настання для неї форс-мажорних обставин, засоби зв’язку, якими таке повідомлення може бути відправлено контрагенту, права сторін на дострокове розірвання договору, якщо дія форс-мажорних обставин не припиняється впродовж певного періоду. 

У відповідності із діючим законодавством особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або обставин непереборної сили. 

Необхідно пам’ятати, що, згідно з нормами ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї провини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 

Зверніть увагу на те, що якщо договором передбачено направлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин за допомогою ДП «Укрпошта», то таке повідомлення могло бути направлено в зону проведення АТО до 1 грудня 2014 року. Із цієї дати ДП «Укрпошта» припинило пересилання пошти в зону АТО на підставі:

- Указу президента України «Про рішення національної безпеки і оборони України» від 04.11.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях»;

- Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». 

Вивчивши договір, перевірте, чи було направлено в термін, передбачений договором, повідомлення про настання обставин непереборної сили контрагенту. Зверніть увагу на документ, який підтверджує форс-мажорні обставини. Згідно з нормами ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», про який ми вже згадували раніше, сертифікат ТПП України є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань. 

Подивіться уважно на дату видачі сертифікату: від цього залежить легітимність документа. Право видавати сертифікати щодо настання форс-мажорних обставин, які виникли в рамках виконання будь-яких договорів, укладених на території України, виникло у ТПП  України лише після внесення змін до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а саме — з 15.10.2014 р.  

Крім того, необхідно зважати на таке: висновок ТПП щодо обставин непереборної сили, що міститься в сертифікаті, повинен відповідати внутрішнім правилам складання такого висновку згідно з правилами, викладеними в Регламенті ТПП України. Але зверніть увагу, що за 2014 рік ТПП України декілька разів змінювала регламенти (затверджені рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 р. № 40(3) та від 18.12.2014 р. № 44(5). Всі редакції регламентів містили різний перелік документів, які повинні бути обов’язково додані до заяви. В цьому також потрібно уважно розібратися. Наприклад, може виникнути ситуація, коли контрагент згідно з нормами договору зобов’язаний був направити повідомлення стороні за договором у певний термін, але ж не зробив цього. Згідно з нормами регламенту ТПП України від 15 липня 2014 р. № 40 (3), до заяви про видачу сертифікату потрібно обов’язково додати повідомлення, направлене контрагенту. Проте ТПП України не завжди дотримується норм свого ж регламенту і не звертає увагу на умови договору. Тому доведеться аналізувати норми регламенту ТПП України, в рамках якого було видано сертифікат, самостійно. 

Сертифікат повинен також містити причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений чинним законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо.

Таким чином, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Іншими словами, сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними і, що дуже важливо, що ці обставини є форс-мажором саме для того конкретного зобов’язання, яке не виконується. Сторона повинна, виходячи з ознак форс-мажорних обставин, довести їх надзвичайність та невідворотність. 

Якщо ви чітко розумієте, що ваш контрагент порушив договірні зобов’язання, то доведеться підготуватися для відстоювання своїх інтересів в суді. Сьогодні, на жаль, ми не можемо повністю розраховувати на те, що суд ретельно розбереться з порушеним зобов’язанням. Не всі судді вникають у проблему і приділяють увагу тому, про що домовились сторони під час укладення договору. Тому необхідно підготувати свою правову позицію до того, як подавати позов до суду. 

Судова практика на сьогоднішній день, на жаль,склалася така, що якщо ти звичайний боржник банку і знаходишся в зоні проведення АТО, то ти все одно зобов’язаний сплатити суму боргу за договором, хоча і звільняєшся від відповідальності за неналежне виконання зобов’язання. А от якщо велика компанія (той же банк), яка знаходиться на підконтрольній Україні території, наприклад, є боржником за договором оренди приміщення, що розташоване в зоні АТО, то судді не просто звільняють такого контрагента від відповідальності за неналежне виконання його зобов’язань за договором, а і взагалі звільняють від виконання таких зобов’язання! Аргументація дуже проста: не може український банк виконувати зобов’язання за договором у зоні проведення АТО, тому і неважливо, які умови договору були узгоджені сторонами під час підписання. 

На жаль, це непоодинокий випадок хибного застосування норм права суддями, незважаючи на те, що така практика порушує всі принципи як вітчизняного, так і міжнародного права. З таким застосуванням норм права не можна миритися, і навіть більше — треба боротись!

Тетяна Проскурня, партнер по судовій практиці МЮФ «Магнуссон»