Джунглі ГМО-сої на українських полях

Але соя продовжує бути однією з ключових культур в Україні. Якщо в 1990 році соя в структурі посівів займала 0,3%, то в 2017-му — 7,1%, проте в 2018 році її частка дещо знизилась і становила 6,2%.

А загалом в Україні з 90-х років спостерігається стійка тенденція і високі темпи збільшення посівних площ і валових зборів сої. Якщо у 1990 році з площі 93 тис. га було зібрано близько 100 тис. т зерна сої при врожайності 1,3 т/га, то у 2017 році з площі 1,9 млн га зібрано 3,8 млн т при врожайності 1,9 т/га.

Чим же засіваємо?

Розмов багато про вирощування ГМО впродовж всіх цих років, достеменно нікому невідомо про масштаби використання насіннєвого матеріалу з ГМО.

Сорти ГМ-сої не реєструвалися, відтак насіння в офіційному обігу — ні імпорту, ні власно вирощеного — бути не може.

На додаток з 2007 року маємо прямі законодавчі заборони на розміщення на ринку ГМО та їх використання у сільському господарстві.

І паралельно постійно точаться гарячі дискусії серед фахівців та експертів, йде пошук причин та походження насіння, коли офіційно ні насіння, ні сортів з використанням ГМ-технологій в Україні немає.

І коли зовсім здається, що «назріло», згадуємо селекційні компанії та постачальників і виробників насіння, які офіційно та відкрито здійснюють діяльність в Україні, і шукаємо підводні камені.

Джунглі пошуків, як правило, закінчуються тим, щоб переписати закон, та пропозиціями перевірити суб’єкти насінництва та власників сортів (їх представників).

Найпростіше вирішення питання: суб’єктів насінництва кількісно до 500, порівняно з десятками тисяч товаровиробників, яких ще потрібно ідентифікувати. Офіційні постачальники бережуть своє ім’я, тож, звісно, готові, щоб їх перевірили та ще й отримати завдання, що це ж у ваших інтересах ринок «чистити» від контрабанди та тіньового обігу.

Оскільки, які б гучні назви для ГМ-насіння не озвучували та обґрунтовували необхідність, наразі питання у тому, що це НЕЛЕГАЛЬНИЙ ОБІГ, а не доступ до технологій.

А НЕЛЕГАЛЬНИЙ ОБІГ — це той бур'ян, який вертає нас назад, подалі від цивілізації.

І офіційні постачальники намагаються це зупинити, але самостійно не в змозі.

Коли правила можна порушувати, то є такий термін: «інфляція безпеки», і коли є покупець на нелегальне насіння, то перевірками офіційних постачальників питання не вирішиться.

Не рятує офіційних постачальників і те, що усі сорти, які реєструються іноземними компаніями в Україні, реєструються під єдиними назвами в усьому світі. І це відкрита та доступна на сьогодні інформація.

Міжнародні бази даних і UPOV, і СPVO (Міжнародного та Європейського союзів з охорони нових сортів рослин) відкриті та доступні.

В Україні у 2018 році у Держреєстрі сортів рослин уже 236 сортів — із них 130 вітчизняної селекції та 106 — іноземної.

Селекція 10-ти країн світу, де найбільшу частку становлять сорти вітчизняної селекції — 55% до загальної кількості сортів сої, Канади — 17,4%, Франції — 8,5%, Сербії — 6,8%, Австрії — 5,1%, Німеччини — 4,2%, Румунії — 1,3%, менше 1% — Кіпру, Хорватії та США.

З усього масиву половина сортів та їх насіння в офіційному обігу, тобто вирощуються, ввозяться та сертифікуються.

Ще один момент — маніпуляція знаннями.

Це завжди мало місце, але зважаючи на наявну ситуацію, однозначно маємо називати речі своїми іменами.

Усі переваги нелегального товару обнуляються, як тільки ставиться жорстко питання підтвердити його походження, якість тощо.

Отже, зараз почнемо знову, що товаровиробник думає, як йому оптимізувати витрати, не бути «обділеним» технологічно, підвищити врожайність культур та зменшити виробничі витрати. У зв’язку з чим називаються переваги «незаконних» ГМ-посівів:

- економія $70 на га у звязку зі зменшенням витрат на гербіцидний обробіток (який при цьому робиться 1 раз, максимум 2 рази);

- просте внесення гербіцидів гліфосатної групи (Раундап чи його аналогів): здійснив 2 обробки — і, здається, все зроблено (тоді як технологічний гербіцидний обробіток потребує розумного внесення та чіткого розуміння, які види бур’янів потрібно почистити).

При цьому йде засмічення посівів падалицею, і на наступний рік проростки будуть трансгенними. Крім того, у сої до 15% перехресного запилення, що теж сприятиме подальшому поширенню.

Однак, незважаючи на такі переваги, однозначним є те, що Україна рухається в тренді світової економіки, у якій ключовими речами сьогодні є відкритість, надійність та довіра. І можна далі роздумувати, як добре було в минулому, чи все-таки думати, як діяти далі та викорінювати стереотипи про «чудове нелегальне насіння та сорти».

Для довідки: за посівними площами і валовими зборами соя є головною бобовою культурою світу. Вирощують її більш ніж у 40 країнах на загальній площі понад 50 млн га. Це пояснюється універсальністю її використання як продовольчої, технічної та кормової культури та винятково сприятливим поєднанням у насінні органічних і мінеральних речовин.

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України