А чи буде крапка в приватизації Укрспирту?

Ніщо не підтверджує цей факт краще, ніж обсяги «тіньового» ринку. Законопроект щодо демонополізації виробництва спирту було зареєстровано мною ще у квітні 2015 року. Підстави внесення і урядового, і депутатського законопроектів однакові.

Екскурс в історію створення Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт») мав би початися з важких 1990-х. Тоді уряд Пустовойтенка створив державного монополіста з майже 130 підприємств. З короткою спробою щось змінити 2008 року цей монстр проіснував до сьогодні, пройшовши реорганізацію 2010 року під мудрим керівництвом уряду Азарова та у повній відповідності до духу його економічної політики. 2014 року концерт виробляв майже половину етилового спирту від обсягів 2010 року.

Під благовидною вивіскою державної монополії у виробництві спирту створився великий «тіньовий» сегмент. За оцінками профільних асоціацій, частка «тіньового» спирту в загальному обсягу споживання складає 30-40%. На ці обставини я посилаюся у своєму законопроекті. Оцінка Уряду така сама: частка «тіньового» обороту становить 45% від загального споживання у 2015 році, порівняно з 10%-м показником 2007 року.

Минулого року оціночні втрати бюджету від несплати акцизу і ПДВ із «тіньового» спирту сягнули 6 млрд грн. Специфіка такого продукту, як спирт, зобов’язує враховувати не лише фіскальні та економічні, але і соціальні аспекти «тіньового» ринку його виробництва. Наша країна посідає високі показники за споживанням алкоголю, що має прямий вплив на тривалість життя та здоров’я українців.

І поки «тіньовий» бізнес іде успішно, офіційні показники роботи «Укрспирту» гіршають. Вливання «свіжої крові» у менеджемент цієї структури уже при нових урядах після Майдану не змінив цього негативного тренду. Традиції корупції швидко перемагали будь-який ентузіазм, здоровий глузд та амбіції щось змінити. 

У своєму законопроекті я пропоную забрати норму про те, що виробництво спирту здійснюється лише державними підприємствами, а також скасувати положення, за яким будівництво нових виробництв та розподіл виробництва спирту залежно від напрямків використання потребують рішення Уряду.

Очевидно, що зняття мораторію на виробництво спирту на приватних заводах відкриє можливості для інвестицій та у підсумку зробить сам продукт більш якісним. Найбільш зацікавленими особами у виробництві спирту будуть виробники алкогольних напоїв, яким необхідна власна ресурсна база для забезпечення стабільності виробництва та кращої якості алкогольних напоїв. Такі виробники жодним чином не будуть зацікавлені у продажу спирту на «тіньовий» ринок, оскільки їм не потрібна конкуренція з контрафактними напоями.

Також значний інтерес у будівництві спиртзаводів можуть мати аграрії з метою його експорту. Основою для виробництва спирту є зерно, що у значних обсягах вирощуються в Україні.

В Україні уже існують позитивні приклади демонополізації виробництва окремих видів спирту. У 2008 році була ліквідована державна монополія на виробництво коньячного та плодового спирту. На сьогодні в Україні діє 15 ліцензій на виробництво коньячного спирту і 2 — на виробництво плодового спирту. При цьому «тіньовий» ринок коньячного та плодового спиртів відсутній. Дозвіл на виробництво коньячного спирту приватним компаніям дозволив побудувати сучасні виробничі потужності. Це мало позитивний вплив і на виноградарство. Якщо законопроект про демонополізацію буде прийнято, знімуться будь-які обмеження щодо виробництва спирту в залежності від форм власності.

Урядовий законопроект передбачає приватизацію спиртзаводів та перепрофілювання частини з них на виробництво біоетанолу. Всього таких підприємств їх у Міністерства 78, працюють 15. Нові власники цих підприємств отримають право протягом семи років виробляти харчовий спирт у межах потужності даних об’єктів.

Для тих, хто хвилюється з приводу «споювання населення» скажу, що є низка механізмів контролю у сфері виробництва спирту, зокрема: ліцензування виробника та сертифікація продукції, перевірка фіскальними органами приміщень, де виробляють та зберігають етиловий спирт; акцизні склади мають бути обладнані витратомірами — лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів. Суб’єкти господарювання проходять обов’язкову атестацію на відповідність вимогам законодавства. Тобто, навіть якщо власник зміниться і це більше не буде монопольний державний актив, контрольні механізми продовжать існувати. Про їхнє скасування не йдеться.

Тому краще провести приватизацію підприємств, з яких працює реально лише 20%, і отримати 5-6 млрд грн до бюджету тільки за рахунок продажу, а далі, прогнозовано, отримувати податки від працюючих підприємств, ніж мати ілюзію державної власності, яка працює в інтересах народу, а насправді слугує прикриттям для мільйонних тіньових оборудок.

Приватизація і демонополізація — гарні прогресивні ідеї, які разом змінять цей ринок. Але є великий ризик, що це станеться не автоматично і просто, адже «тіньовий» сегмент приносить не тільки великі «тіньові» прибутки, але і має великі можливості для самозбереження.  

Олексій Мушак, народний депутат України