2020: ріпак під прицілом

Світовий ринок ріпаку за останні роки демонструє чіткий висхідний тренд — світове виробництво за останні 10 років зросло на 45% і у 2017/2018 МР прогнозується на рівні 73,09 млн тонн. За даними МСГ США, основними країнами-виробниками у 2016/2017 МР стали ЄС (20,5 млн тонн), Канада (19,6 млн тонн), Китай (13,5 млн тонн) та Індія (7 млн тонн). Світова торгівля ріпаком при цьому за вказаний період оцінюється в 15,9 млн тонн та на 70% покривається Канадою. Імпортний попит за останні роки стабільно зростає зі сторони Китаю, Японії та ЄС, що допомагає цій олійній культурі залишатися рентабельною для виробників.

Україна на світовому ринку займає досить стійкі позиції. За результатами 2016/2017 МР на світовий ринок було поставлено 1,2 млн тонн ріпаку. Головним ринком збуту для української олійної вже традиційно є країни ЄС, які займають 98% від загального обсягу експорту. За даними Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, станом на 17 січня 2018 року з початку поточного МР відвантажено на експорт вже 2 млн тонн ріпаку, що на 0,8 млн тонн більше, ніж за весь 2016/2017 МР, що свідчить про стабільно високий рівень попиту на культуру.

Україна залишається основною країною, у якій 2017/2018 МР прогнозується зростання виробництва ріпаку. Нагадаємо, через несприятливі погодні умови (посуху в Канаді, Австралії та Північній Америці та морози в ЄС) у низці ключових країн-виробників прогнозується скорочення як виробництва, так і обсягів експорту насіння цієї олійної культури, що вже кілька років поспіль стає причиною напруженого світового балансу. Враховуючи цей погодний фактор, який проявляється в останні роки досить часто, Україна має великі шанси наростити обсяги виробництва ріпаку, закріпити статус надійного постачальника та значно розширити існуючу географію експорту.                                                          

Світовий ринок продуктів переробки ріпаку для України залишається не надто привабливим, оскільки технологія переробки цієї культури є досить складною, терміни реалізації, зокрема, ріпакового шроту, — обмежені, логістика не відпрацьована, ринкова ніша — вузька, а сама рентабельність виробництва бажає кращого. Так, за результатами 2016/2017 МР частка України у загальному світовому виробництві ріпакової олії склала 0,3%, ріпакового шроту — 0,26%. 

Внутрішнє споживання продуктів переробки ріпаку також мізерні. Споживання ріпакового шроту оцінюється у 2016/2017 МР на рівні 30 тис. тонн, олії — 15 тис. тонн. Передумов для росту споживання продуктів переробки ріпаку поки немає. Стверджувати це дають підстави відсутність культури споживання ріпакової олії в харчових цілях, відсутність ринку біодизелю та низький рівень споживання шроту, у порівнянні із соняшниковим та соєвим, для кормових цілей.

Чого очікувати після 1 січня 2020 року?

Зі вступом в дію поправок до Податкового кодексу України, рентабельність виробництва ріпаку суттєво скоротиться і за прогнозами УКАБ у 2020 році складе 16%, що майже втричі менше показника 2017 року (46,3%). При такому суттєвому падінні фермер перейде на вирощування інших, більш маржинальних культур. Якщо у випадку із соєю можна очікувати на повільніші темпи скорочення посівних площ, то посівні площі під ріпаком у 2020 році можуть скоротитися до 100 тис. га, а валове виробництво — до 300 тис. тонн. Наразі ріпак є культурою, яка в період міжсезоння дає фермеру обігові кошти, адже продажі даної олійної припадають на кінець червня. Враховуючи попередні дані, у 2017 році ріпак став найприбутковішою культурою та дав можливість агровиробникам, які вирощують інші культури хеджуватися та бути більш стійким при виникненні різких цінових коливань на інші культури.

Зміни до ПКУ можуть викреслити Україну з числа ключових країн-виробників ріпаку, а падіння валового виробництва спровокує падіння валютних надходжень від експорту насіння. Щодо перспектив переробки, то такого роду штучні методи стимулювання аж ніяк не підуть на користь галузі, а лише можуть припинити природній ріст переробки ріпаку в Україні вже у 2020 році.

*прогноз

При підготовці матеріалу використовувалися дані МСГ США та Держстату України

Ольга Харабара, експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»