Анастасія починала свій кар'єрний шлях із журналістики. Потім були політика та бізнес. «Якщо говорити саме про хліб, то цю справу започаткував батько мого чоловіка. Він цим займався давно та доніс основну думку — хліб має бути натуральним. Зараз батько разом із чоловіком готують закваску для нашої пекарні», — говорить вона.
Секрет смачного хліба — у заквасці
Рецептура закваски дійсно унікальна, адже привезена із Штатів. «Туди цю рецептуру привіз чоловік з України. І чому ми пишемо скрізь: «За давніми рецептами українців»? Бо закваска створена дійсно за старою рецептурою. Старенькі бабусі знають, як її робити, і це дуже складний технологічний процес. На виробництвах цим не хочуть «заморочуватися». Та й за їхньою логікою — навіщо, якщо можна купити якийсь порошок, засипати його в тісто та зекономити час і собівартість», — розповідає Анастасія.

Інгредієнти для хліба у виробництві використовують звичайні і натуральні. З ними будь-яка людина може спекти хліб, секрет лише у заквасці та органічності. «Майже кожного дня виробники пропонують нам різні суміші, домішки до продукції, але в нас категоричне табу. Та ж сама позиція стосовно асортименту продуктів, які ми реалізовуємо в гастролавці, — це лише крафтові, перевірені виробники, які роблять свою продукцію з душею», — додає співвласниця гастролавки.
За словами Анастасії, найбільшою перепоною для розвитку бізнесу було показати, що хліб можна купувати не лише в супермаркетах, а й в спеціальних магазинах. Хоча в планах у сім'ї Кулакевич — заходити із своєю продукцією в супермаркети. Вже навіть розробили упаковку та приготували пакувальний цех.
Безглютенова параноя
«Я не хочу нікого образити, але «безглютенова параноя» — це просто жах. Насправді людей, яким не можна їсти глютенові продукти, — дуже мало в світі. Ці тенденції — просто черговий маркетинговий хід, який люди розкрутили. Стосовно цієї теми мені дуже сподобалася стаття Уляни Супрун на Facebook, де вона писала про закваски, дріжджі, що насправді там є корисні мікроелементи, які має людина отримувати. Головне — їсти без фанатизму відповідні сорти, як, наприклад, хліб із цільнозернового борошна», — розповідає Анастасія.

Зараз не усі навіть розуміють, що таке цільнозернове борошно. Анастасія пояснює: коли є зернятко, його перемелюють на сучасних млинах, і виходить вищий ґатунок — це вибілене борошно, перший-другий ґатунок і відходи — це висівки, шкарлупа, яка корисна, бо чистить кишечник. Але повністю зробити хліб із висівок — нереально.
«Коли кажеш людям, що це хліб із додаванням висівок, вони іноді хочуть повністю висівковий. Люди просто не до кінця знають всю технологію. Найкорисніше — це коли зерно взяли і перетерли, там залишаються всі поживні речовини. Тому ми співпрацюємо з одним виробником, який має жорновий млин — це такі два каменя, які перетирають зерно. А взагалі, мені здається, мода на те, щоб переставати їсти хліб, в Україні не приживеться», — додає вона.
Найкорисніший хліб
Гречаний, цільнозерновий, із висівками, бездріжджовий — це той хліб, який можна їсти щодня в міру. Це буде приносити користь.

Особливістю виробництва є відсутність технолога. «У нас немає людини, яка працює для галочки і пише технології для регламенту. Кожен продукт — це наша відповідальність і це від душі. Є рецепти, які я склала, є рецептури, які чоловік створив, — всі вони користуються популярністю, і є база, яку нам дав його батько. Ми самі собі технологи, і це круто!» — говорить Кулакевич.
AgroPortal.ua за матеріалами Svoi.media

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.