Анастасія починала свій кар'єрний шлях із журналістики. Потім були політика та бізнес. «Якщо говорити саме про хліб, то цю справу започаткував батько мого чоловіка. Він цим займався давно та доніс основну думку — хліб має бути натуральним. Зараз батько разом із чоловіком готують закваску для нашої пекарні», — говорить вона.
Секрет смачного хліба — у заквасці
Рецептура закваски дійсно унікальна, адже привезена із Штатів. «Туди цю рецептуру привіз чоловік з України. І чому ми пишемо скрізь: «За давніми рецептами українців»? Бо закваска створена дійсно за старою рецептурою. Старенькі бабусі знають, як її робити, і це дуже складний технологічний процес. На виробництвах цим не хочуть «заморочуватися». Та й за їхньою логікою — навіщо, якщо можна купити якийсь порошок, засипати його в тісто та зекономити час і собівартість», — розповідає Анастасія.

Інгредієнти для хліба у виробництві використовують звичайні і натуральні. З ними будь-яка людина може спекти хліб, секрет лише у заквасці та органічності. «Майже кожного дня виробники пропонують нам різні суміші, домішки до продукції, але в нас категоричне табу. Та ж сама позиція стосовно асортименту продуктів, які ми реалізовуємо в гастролавці, — це лише крафтові, перевірені виробники, які роблять свою продукцію з душею», — додає співвласниця гастролавки.
За словами Анастасії, найбільшою перепоною для розвитку бізнесу було показати, що хліб можна купувати не лише в супермаркетах, а й в спеціальних магазинах. Хоча в планах у сім'ї Кулакевич — заходити із своєю продукцією в супермаркети. Вже навіть розробили упаковку та приготували пакувальний цех.
Безглютенова параноя
«Я не хочу нікого образити, але «безглютенова параноя» — це просто жах. Насправді людей, яким не можна їсти глютенові продукти, — дуже мало в світі. Ці тенденції — просто черговий маркетинговий хід, який люди розкрутили. Стосовно цієї теми мені дуже сподобалася стаття Уляни Супрун на Facebook, де вона писала про закваски, дріжджі, що насправді там є корисні мікроелементи, які має людина отримувати. Головне — їсти без фанатизму відповідні сорти, як, наприклад, хліб із цільнозернового борошна», — розповідає Анастасія.

Зараз не усі навіть розуміють, що таке цільнозернове борошно. Анастасія пояснює: коли є зернятко, його перемелюють на сучасних млинах, і виходить вищий ґатунок — це вибілене борошно, перший-другий ґатунок і відходи — це висівки, шкарлупа, яка корисна, бо чистить кишечник. Але повністю зробити хліб із висівок — нереально.
«Коли кажеш людям, що це хліб із додаванням висівок, вони іноді хочуть повністю висівковий. Люди просто не до кінця знають всю технологію. Найкорисніше — це коли зерно взяли і перетерли, там залишаються всі поживні речовини. Тому ми співпрацюємо з одним виробником, який має жорновий млин — це такі два каменя, які перетирають зерно. А взагалі, мені здається, мода на те, щоб переставати їсти хліб, в Україні не приживеться», — додає вона.
Найкорисніший хліб
Гречаний, цільнозерновий, із висівками, бездріжджовий — це той хліб, який можна їсти щодня в міру. Це буде приносити користь.

Особливістю виробництва є відсутність технолога. «У нас немає людини, яка працює для галочки і пише технології для регламенту. Кожен продукт — це наша відповідальність і це від душі. Є рецепти, які я склала, є рецептури, які чоловік створив, — всі вони користуються популярністю, і є база, яку нам дав його батько. Ми самі собі технологи, і це круто!» — говорить Кулакевич.
AgroPortal.ua за матеріалами Svoi.media

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.