Про це у Facebook розповів директор Центру економічного відновлення, радник прем'єр-міністра Кирило Криволап за підсумками панелі New Food Summit 2024.

Водночас, за його словами, топові власники, менеджери, інвестори FoodTech не вірять у глобальне домінування з кінцевими продуктами, як і в перевагу за рахунок ціни.

«Не почне весь світ їсти нашу бринзу, і не замінить вона пармезан. Не зможемо ми дати найнижчу ціну на наші продукти. Не з такою логістикою, не з такою вартістю капіталу, податками тощо. Але вірять і реалізують лідерство у технологічних нішах, у В2В, у проміжних елементах ланцюгів доданої вартості, у заморожених продуктах», — поділився експерт.

Кирило Криволап назвав кілька чинників, завдяки яким Україна може бути конкурентоздатною на зовнішніх ринках.

Сервіс. Українці надають такий рівень сервісу, який В2В клієнти з інших ринків не звикли отримувати. Це кол-центр 24/7, фахівці, які спілкуються локальною мовою, та безліч інших речей.
Якість і стабільність. Знання та отримання місцевих сертифікацій. Успішні ті, хто дають стабільну якість за свої гроші, навіть якщо якість середня, не говорячи вже про високу. У світі готові платити за стабільну якість.
Стратегічне бачення. Потрібне обладнання виробляється не один рік, сертифікації та технології налагоджуються не одразу, маркетинг займає час. Без розуміння своєї стратегії в довгу, без знання ринку ловити тут немає чого.
Інновації. Це можуть бути прості речі у пакованні чи рецептах. Возити не машинами, а вагонами. Нові товари на нові ринки.

Водночас фахівець зауважив, що розвитку сприятиме логістика, швидкість на кордоні, допомога в сертифікації, доступ до проєктного фінансування, освіта для галузі, прогнозоване бронювання.

«Чи зможе FoodTech затьмарити класичний аграрний експорт? Так, з часом, адже для цього маємо всі передумови. До того ж, якщо країни купують аграрний сировинний експорт, вони більш схильні до купівлі та продуктів із більшою технологічною складністю від українців», — підсумував Кирило Криволап.

Foodtech