Вячеслав Негода: Люди на местах лучше решают локальные проблемы

10 ноября 2021, 06:15 3886

Децентрализация стала самой масштабной реформой, от которой зависит как будущее каждой общины в отдельности, так и Украины в целом. И хотя основная часть реформы завершена, предстоит еще много работы, которая должна создать благоприятные условия и помочь теробщинам найти свой путь развития.

AgroPortal.ua поинтересовался у заместителя министра развития общин и территорий Вячеслава Негоды, какие самые распространенные проблемы на сегодня у теробщин, и на что нужно обратить внимание, чтобы использовать все предоставленные возможности.

* Текст подається мовою спілкування

Наскільки успішно, на вашу думку, вдається реалізовувати реформу децентралізації?

В’ячеслав Негода: Реформу вже можна назвати успішною. Тільки уявіть собі, що всі громади у 2021 році перейшли на прямі взаємовідносини з державним бюджетом. Більшість доходів районних бюджетів передано на базовий рівень ПДФО (60%), місцеві податки та збори, рентні платежі, акцизний податок, доходи від використання комунального майна, плата за надання адміністративних послуг, трансферти (дотації, субвенції). Передано практично все майно — близько 24 тис. об’єктів — з районного рівня, чим забезпечено формування інфраструктури громад. Передається земля, здійснюється державна фінансова підтримка.

Фактично всі громади вперше отримали фінансову, майнову та організаційну автономію. І результати соціологічних досліджень свідчать, що більшість жителів України підтримують цю реформу

За результатами щорічного всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», 81% громадян, які добре ознайомлені з реформою, вважають, що Україні потрібна децентралізація. 59% жителів або відчули покращення від реформи, або очікують його.

До того ж, посли країн «Великої сімки» підкреслили, що успішне об’єднання територіальних громад України показує, що наша держава здатна проводити реформи на високому рівні. Європарламент визнав децентралізацію однією з найуспішніших реформ в Україні.

Наразі основну частину реформи завершено. Вже сформовано новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад і районів. Замість 11 520 територіальних громад з’явилося 1 469 громад, замість старих 490 районів — 136 нових.

N. B. Індекс агроефективності АПК охопить територіальні громади

Які кроки лишилося зробити до завершення реформи?

В’ячеслав Негода: Наступне завдання — це побудова нової ефективної системи влади на цій територіальній основі. Реалізувати це повною мірою ми можемо через внесення змін до Конституції України у частині децентралізації, аби завершити реформу в найкоротші терміни та забезпечити її невідворотність.

Після внесення змін до Конституції України розпочнеться новий етап законотворчої роботи для їх імплементації та приведення законодавства України у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування.

Необхідно розробити та прийняти нові фундаментальні закони, зокрема про префектів, нову редакцію Закону про місцеве самоврядування (або Муніципальний кодекс), а також напрацювати зміни до бюджетного та податкового законодавства.

Розвиток громад залежить від того, наскільки ефективно вони використовуватимуть свої можливості. Наскільки готові люди приймати рішення на місцях та брати відповідальність, адже тривалий час за них все вирішували, не залучали до процесів фінансування, розпорядження коштами, землями. Чи є розуміння та свідома активність на місцях?

В’ячеслав Негода: Тривалий час всі ті, хто не хотів реформувати місцеве самоврядування, говорили, начебто громади не готові взяти на себе управління. Мовляв, немає підготовлених кадрів, на місцях буде хаос і корупція. Це лише відмовки.

Давайте подивимося на досвід наших сусідів. У багатьох країнах система влади побудована саме таким чином. І доводить свою ефективність. Чому? Бо люди на місцях краще орієнтуються на локальній проблематиці й, відповідно, можуть її вирішити якнайкраще.

Існує хибна думка, що в громадах люди гірші — менш чесні, менш освічені, менш відповідальні, аніж урядові чиновники. Місцеві мешканці дійсно хочуть розвивати свою громаду (село, селище чи місто), тож будуть шукати найкращі рішення, а також — вчитись. Ще й самі люди будуть підштовхувати місцевих обранців, аби ті працювали професійно і відкрито. Тому нова система швидко почне сама себе вдосконалювати, залучати нових, грамотних і відповідальних людей.

Завдання держави на етапі реформи — допомогти людям на місцях освоїти механізми реалізації нових повноважень

Які головні завдання зараз мають виконати громади, щоб стати успішними? Як їм використати всі надані можливості?

В’ячеслав Негода: Для громад важливо вміло використати для свого розвитку інструменти, які їм надала держава. Це, перш за все, ефективне розпорядження майном та земельними ресурсами, які у 2021 році перейшли в комунальну власність територіальних громад. Громади мають провести інвентаризацію своїх ресурсів та визначити стратегічні завдання розвитку. Для цього необхідно спільно з експертами, науковцями, інститутами громадянського суспільства та активними жителями розробити стратегічні документи розвитку громади (Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, Стратегію розвитку територіальної громади). 

Наявність прозорих та відкритих планувальних документів важлива для подальшого залучення як державних, так і приватних інвестицій

Мінрегіоном спільно з експертами за підтримки міжнародних партнерів розроблено цілий ряд методичних рекомендацій та інформаційних ресурсів для громад, які допоможуть їм у цьому напрямі.

Чи є в міністерстві бачення сталого розвитку сільських територій? Які найважливіші критерії чи фактори можете виокремити?

В’ячеслав Негода: Так. Саме тому в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки окремо визначено завдання за напрямом «Розвиток сільських територій». Відповідні завдання передбачають: запровадження підтримки інтегрованих проєктів розвитку сільських територій; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; сприяння розвитку різних форм кооперації, фермерства; забезпечення доступності ринків збуту для малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції, інфраструктури для запровадження нових технологій та обладнання для переробки сільськогосподарської сировини; стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва на сільських територіях; розвиток туризму і відновлення інфраструктури та цілий ряд інших заходів.

Мінрегіон є основним інвестором, який готовий вкладати кошти в місцеві проєкти соціально-економічного розвитку. На 2022 рік із державного бюджету запланована підтримка ключових соціально-економічних сфер. На що в першу чергу спрямовуватимуться кошти? Які напрями, проєкти будуть у пріоритеті?

В’ячеслав Негода: У проєкті Державного бюджету на 2022 рік (проєкт Закону № 6000) передбачено суттєву державну підтримку на місцевий та регіональний розвиток.

Крім того, передбачено трансферти з Державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток освіти (зокрема, на пожежну безпеку і модернізацію харчоблоків у закладах освіти). Звісно, залишається пріоритетною підтримка закладів і заходів у системі охорони здоров’я.

Які проблеми чи питання для громад є сьогодні найпоширенішими та найактуальнішими?

В’ячеслав Негода: У поточному році одним із найбільш актуальних питань стало управління комунальною та спільною власністю територіальних громад району. Перед громадами постали виклики через нечіткість законодавчого регулювання.

Левова частка роз'яснень з боку міністерства стосувалася саме питань передачі майна зі спільної власності тергромад району в комунальну власність територіальних громад

Також влітку цього року ухвалено зміни до законодавства щодо розвитку інституту старост, які передбачають багато нововведень щодо порядку їх затвердження, формування старостинських округів, а також їхнього статусу та повноважень. Тому багато питань було саме щодо інституту старост.

Звісно ж, інтерес та необхідність посиленої комунікації з громадами виникли у зв'язку із земельною дерегуляцією, розширенням повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня.  

Які головні завдання Мінрегіону в питаннях децентралізації та розвитку територій на 2022 рік?

В’ячеслав Негода: Завдання на 2022 рік варто розділити на два блоки — до внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади та після внесення змін до Основного Закону. На перехідний період у межах чинної Конституції необхідно здійснити розподіл та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів та органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою та змін до бюджетного законодавства, що відбулися у 2020 році. Відповідні законодавчі ініціативи розроблено Мінрегіоном та внесено на розгляд уряду для схвалення і подання до ВРУ.

Також вкрай важливо переформатувати місцеві державні адміністрації в органи префектурного типу (ухвалити в цілому проєкт закону за реєстраційним номером 4298) та забезпечити децентралізацію влади у Києві.

Крім того, Мінрегіоном розроблено зміни до законодавства, спрямовані на розвиток співробітництва територіальних громад, поширення практики створення органів самоорганізації населення та управління комунальною власністю. Очікуємо їх ухвалення вже у 2022 році. Програмними документами уряду також визначено завдання на 2022 рік щодо сприяння залученню жителів до управління місцевими справами, розвитку місцевої демократії.

Також наступного року очікується внесення змін до Конституції щодо децентралізації, які необхідні для подальшого просування реформи та її завершення.

Водночас до чергових місцевих виборів має бути стовідсоткова відповідь на всі запитання щодо розмежування повноважень. Щоб успішно завершити цей процес, маємо привести систему організації влади на обласному та районному рівнях до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування. Наразі обласні ради як представницькі органи не мають власних виконавчих органів. Ці функції зараз виконують місцеві державні адміністрації.

Дякуємо за розмову і бажаємо успіхів у розпочатій справі.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua