Дотировать нельзя игнорировать. Какие госпрограммы действуют для молодых фермеров

О возможностях и перспективах, которые открываются перед молодым поколением аграриев, AgroPortal.ua говорил с первым заместителем министра аграрной политики и продовольствия Украины Тарасом Высоцким и молодыми фермерами Назаром Товстоликом (садоводство), Наталкой Потурай (пчеловодство), основательницей ФХ «Згар Фарм» Анной Нечепорук (выращивание КРС) и Катериной Олийнык (овощеводство).

* Текст подається мовою спілкування

AgroPortal.ua: Верховною Радою було прийнято закон (законопроєкт №4046) щодо стимулювання молодих фермерів (молодших за 35 років), також запроваджено держпідтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років. Чому держава виокремила саме молодих фермерів?

Тарас Висоцький: При прийнятті рішення враховувалось одразу декілька аспектів. Фермерство — це додаткові робочі місця, нові підприємці на сільських територіях, тобто це додаткові надходження до місцевих бюджетів. І це, зрозуміло, пряма кореляція: чим більше будуть наповнені в рамках децентралізації бюджети громад — тим вищою буде якість життя. Тобто у громади буде можливість витрачати більше коштів на освіту, медицину, інфраструктуру.

В Україні, як і в світі, спостерігається тенденція зростання середнього віку фермерів. У 90-х роках і до 2002 р. у нас була хвиля формування фермерів, а потім вона пішла на спад. Зрозуміло, що ті підприємці працюють, але їхній вік вище. Для того, щоб ця хвиля не була одноразовою, щоб ми мали постійне залучення в аграрну сферу молодих людей, які хочуть у майбутньому формувати АПК України, з’явилася ініціатива зробити окремий акцент на фермерах до 35 років.

AgroPortal.ua: Тарасе, чи могли б ви деталізувати, в чому полягатиме підтримка та що потрібно для її отримання?

Тарас Висоцький: Всі молоді фермери можуть скористатися всіма чинними державними програмами підтримки сільгоспвиробників. Наприклад, для сімейних фермерських господарств діє програма з компенсації ЄСВ, виплата 5 тис. грн на 1 га новоствореним ФГ, виплата 5 тис. грн на корову.

Наразі за чинними програмами дискримінації за віком немає, але є бажання створити нові, додаткові стимули. І хотілося б почути саме від молодих фермерів, що дійсно мотивує їх займатися сільським господарством. Адже наразі триває обговорення пропозицій, на початку наступного року ці сформовані ідеї будуть представлені профільним комітетом у парламенті й уже після прийняття будуть реалізовуватись.

Катерина Олійник: Ви зазначили, що в 90-х роках була програма, яка передбачала надання землі фермерам для господарювання. Зараз це питання дуже актуальне для молодих фермерів. Щоб почати свою справу, я придбала 0,35 га. Це та земля, яка була біля будинку. Для мене було складно знайти кошти навіть на цю ділянку. Щоб далі розвиватися, потрібно більше землі, і я намагалася отримати її від сільської ради, але вільної землі немає. Маю вже дві відмови. Тож чи планується законодавчо вирішити питання надання землі молодим фермерам?

Тарас Висоцький: Це найбільш болюче питання, адже дійсно вільних земель майже немає. Оскільки з поточного року всі землі передані громадам, держава вже не має можливості на це впливати. Громада — це колективний орган місцевого самоврядування, і видати директиву про видачу землі в цій системі управління — неможливо. Це має бути бажання депутатів та учасників громади підтримати запит. Якщо громада має якийсь ресурс і бачить перспективу у конкретному господарстві, то, відповідно до законодавства, може видати до 2 га.

Та з наступного року ми хочемо запропонувати через Український державний фонд підтримки фермерських господарств (УкрДержФонд), який має представництво в кожній області, надати можливість фермерам брати через цю установу безвідсоткову позику до 1 млн грн на 10 років. Ці кошти потрібно повертати, але без відсотків. Їх можна буде використовувати зокрема й на купівлю землі. Таким чином молодий фермер матиме можливість розпочати справу, купити для цього ресурс — землю — і поступово віддавати ці кошти.

Анна Нечепорук: Наше фермерське господарство «Згар Фарм» займається вирощуванням худоби. Нам перейшли в спадок корови м’ясної породи, але ми хочемо перейти на молочне поголів’я. Та відразу я не можу купити 20 корів вартістю по $1 тис. Тому ми пішли складним шляхом — беремо телят і вирощуємо їх.

Незважаючи на те, що ми офіційно зареєстроване фермерське господарство із поголів’ям 30 корів, розміщуємося в покинутому селі, де всього 6 жилих хат, пасовища немає, оскільки всі навколишні землі розорані. Сільська рада не може вирішити це питання.

Поступово ми розширюємося і, окрім питання про придбання тварин, маємо проблему з дорогою. Її немає: шматок дороги в селі в аварійному стані. І вирощуючи молочне поголів’я, ми не можемо реалізувати молоко, адже молоковоз до нас просто не доїде, щоб забрати його, до нас не хоче їхати ветеринар, не можемо довезти чи вивезти тварин. Місцева влада розводить руками. Ми нічого не просимо, все робимо за власний кошт, але питання з логістикою не можемо вирішити самотужки. Чи є якісь шляхи вирішення цієї проблеми?

Тарас Висоцький: Насправді місцева влада повинна була піти вам назустріч і зробити дорогу. Філософія децентралізації полягає в наданні повноважень якраз на місцях дбати про підприємців. Тому, думаю, найближчим часом я поспілкуюся з головою Вовковинецької ТГ і уточню це питання.

Крім того, для вашого фермерського господарства буде цікава державна програма виплати компенсації за голову ВРХ, за якою ми наступного року плануємо збільшити виплати з 5 тис. грн до 10 тис. грн за голову.

Анна Нечепорук: Як фермерське господарство ми отримали минулого року дотації на молочне поголів’я по 5 тис. грн на голову. Гроші прийшли нам на рахунок. За ці кошти ми купили доїльні апарати. Для нас це була дуже велика допомога, адже всі сімейні заощадження витратили на купівлю землі.

Маю ще запитання: чи може територіальна громада дати нам у довгострокову оренду землю під пасовище? Ніби є земля, яку можна здати в оренду, ми готові за неї платити, але теж не можемо вирішити це питання на місці.

Тарас Висоцький: Щодо пасовища є два варіанти: громада може виставити ділянку на аукціон на Prozorro, і таким шляхом можна взяти землю в оренду, або ж громада може створити громадське пасовище. Для цього потрібне рішення більшості місцевих депутатів.

У певний момент ми прийдемо до того, що більшість депутатів у кожній громаді будуть патріотами. Наше майбутнє знаходиться в наших руках, і важливо, щоб суспільство це зрозуміло до точки неповернення. Реформа децентралізації дозволяє все зробити якісно на місцях, якщо є розуміння.

Наталка Потурай: Зараз бджільництво вийшло на новий виток, і хочу насамперед, Тарасе Миколайовичу, подякувати вам за вже прийняті рішення, які дозволяють галузі розвиватися. Пасічники вже теж відчули підтримку держави, і після того, як бачиш і відчуваєш допомогу, є особливе бажання рухатись уперед. Але наразі пасічників турбує питання збуту меду. В нас є два шляхи: здати оптом або продавати в роздріб на ринку. Багато пасічників пробують продавати свою продукцію з доданою вартістю, але є проблема: щоб продавати продукти харчування, ми маємо відповідати певним вимогам. Я це підтримую, але коли реально оцінюєш свою ситуацію (маєш невелику сімейну справу, утримуєш 100-150 вуликів), то побудувати окремий цех із дотриманням усіх вимог для виробництва продукції з меду дуже затратно. Допомога від держави у вигляді виплат за бджолосім’ю вкрай потрібна, і якщо займатися виробництвом меду на оптовий продаж, то це велика підтримка. Але водночас бджолярам, у яких невеликі сімейні пасіки, запровадити ХАССП на своєму виробництві надзвичайно фінансово затратно. Чи не розглядаєте спрощену процедуру для виробників, не такі жорсткі та дороговартісні вимоги?

Тарас Висоцький: У 2014 році в України не було іншого вибору як переорієнтовуватися на Європейський Союз. Щоб українська продукція мала доступ на цей ринок, була підписана Угода про асоціацію з ЄС і поставлені жорсткі вимоги до нас як до країни. В результаті третину експорту сільгосппродукції та харчової промисловості відправляємо на цей ринок.

Тому сьогодні внутрішнє ветеринарно-санітарне регулювання корелює з вимогами ринків, куди ми експортуємо продукцію. І змінити ці норми контролю без зміни ринку неможливо. Такий варіант можна розглядати, якщо внутрішній ринок споживатиме вироблену продукцію і не буде потреби в експорті, або ж змінювати експортні ринки. Чи це можливо в найближчій перспективі, враховуючи складну геополітичну ситуацію, — думаю, навряд чи. Єдиний шлях — шукати лідерів, які зможуть зробити надзвичайно складну роботу: об’єднати людей у кооперативи й разом реалізовувати продукцію.

Назар Товстолік: Усіх фермерів, незалежно від напряму діяльності, об’єднують питання землі, фінансування, допомоги від держави. Наприклад, я вирішив питання землі, скуповуючи городи у людей, які виїжджали з села. Звісно, зараз дещо проблематично, адже ділянки знаходяться в різних місцях, і це ускладнює роботу. Поки вагаюся з реєстрацією, є деякі нюанси, адже фактично саджанці я продаю лише один місяць на рік, а сплачувати податки доведеться щомісяця.  

Тарас Висоцький: ФОП «Сімейне фермерське господарство» має два типи податків: єдиний податок 4 групи, який сплачується раз на рік і становить 0,95% від нормативної грошової оцінки, та ЄСВ, 90% з якого доплачує держава. Для цього потрібно зареєструватися, подати заявку на компенсацію ЄСВ і в наступному кварталі сплатити 10%, а решту компенсує держава.

В разі реєстрації СФГ ви зможете подати заявку на виплату 5 тис. грн на 1 га, отримати компенсацію на саджанці, а також подати заявку до УкрДержФонду для отримання кредитних коштів на 10 років. Держава підтримує лише тих підприємців, які зареєстровані та працюють легально.

Назар Товстолік: Також маю запитання щодо державної підтримки на спеціалізовану техніку. Які діють програми чи проєкти?

Тарас Висоцький: Наразі є програма кредитування на купівлю техніки, але також наступного року планується запуск європейського проєкту, який надаватиме гранти в розмірі 15-20 тис. євро саме малим фермерам. Кошти надаватимуться на купівлю основних виробничих активів — поголів’я, техніка, обладнання.

Катерина Олійник: Такі невеликі фермери, як я, постійно задіяні у виробництві: у сезон навіть не згадуєш, що потрібно поїсти. Тож ми маємо проблему — брак інформації. Програми підтримки є, але багато з нас про них не знає, потрібен час, щоб у них розібратися, вивчити, куди і як подавати документи. Чи існує платформа, яка би допомагала в цьому розібратися, наприклад мені, не пов’язаній ні з сільським господарством, ні з підприємництвом?

Тарас Висоцький: Є три варіанти. Перший: на сайті МінАПК є окремий розділ «Держпідтримка», де максимально доступно викладена інформація щодо всіх діючих державних програм підтримки. Також за більш детальними роз’ясненнями можна звернутися до контактної особи з Мінагрополітики.

Можна звернутися до представників УкрДержФонду, які зобов’язані пояснювати про існуючу державну підтримку для фермерів.

Наразі ми рухаємося до того, щоб у кожній громаді був аграрний дорадник. Зараз така людина є в 650 громадах із 1400. Але через рік такі спеціалісти працюватимуть у кожній громаді.

Дякуємо за зустріч і за корисну інформацію.

Тарас Висоцький: Такі зустрічі надихають, і тішить, що є енергійні молоді люди з палаючими очима. Будемо робити все, аби їх ще більше мотивувати до розвитку.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua