текст подається мовою оригіналу
За останні роки був проведений значний обсяг робіт, зокрема по створенню електронних навчальних ресурсів з кожної спеціальності, предмету. Цей показник був введений, як один з провідних, при встановленні рейтингу науково-педагогічних працівників. Багато досвіду ми здобули під час організації дистанційного навчання за програмами подвійних дипломів з колегами університетів США, Німеччини, Польщі, Франції, зокрема Університету штату Пенсильванія, Університетів Вайнштефан-Тріздорф, Анхальт, Варшавського університету наук про життя, Університету м. Лілль. Багато було методичних напрацювань і під час організації навчання у відокремлених структурних підрозділах університету, їх у нас одинадцять. Такий підхід дозволив нам не розгубитися під час запровадження карантину, а планово працювати, нарощувати якість навчання. Наша стратегія полягає в наступному.
Перш за все — розумінні науково-педагогічними працівниками і ректоратом університету ролі ІТ у сучасному цифровому суспільстві, створення умов для розвитку цифрової компетентності педагогів, створення матеріально-технічної бази для впровадження ІТ в управлінську та науково-освітню діяльність.
Другий аспект діяльності полягає в тому, що навчальні ресурси та сервіси, які призначені для навчання, об'єднані у освітній кластер з єдиною точкою входу. Центральним ресурсом у е-освітньому кластері є навчальний портал. На навчальному порталі розміщено понад 2500 електронних навчальних курсів до переважної більшості дисциплін. Забезпеченість ЕНК в цілому по університету складає 98%. При цьому, більшість з них — атестовані і відповідають сучасним критеріям науково-змістовних, методичних та структурно-функціональних вимог. До структури е-освітнього кластеру НУБіП також входять платформи е-бібліотеки, магістерських робіт, наукових конференцій, різних віртуальних лабораторій та сервісів. Е-освітній кластер університету — це лише внутрішня частина освітньо-наукового хмаро орієнтованого середовища університету. НУБіП активно використовує корпоративні можливості освітніх сервісів для цифрової комунікації, створення навчального контенту, організації спільної роботи, які надають Google, Microsoft, Cisco та інші ІТ-компанії. Як наслідок — в університеті функціонує гібридне хмаро-орієнтоване середовище, яке задовольняє навчальні та наукові потреби учасників освітнього процесу.
Запровадженню сучасних інформаційних технологій сприяє і те, що в університеті розроблені чіткі процедури щодо організації навчання з використанням можливостей освітнього хмаро-орієнтованого середовища, які закріплені у відповідних положеннях та порядках: положення про електронний навчальний курс, про навчально-інформаційний портал, про електронне освітнє середовище тощо.
Наказами ректорами врегульовано питання обов'язковості електронного навчального курсу для кожної дисципліни, атестації електронних навчальних курсів для забезпечення студентів якісним контентом. А в положенні про облік і планування педагогічного навантаження враховуються години, витрачені не лише на створення та оновлення електронних навчальних курсів, а й їх використання у процесі навчання студентів.
Визначальним аспектом успішного впровадження ІТ в освітню діяльність є постійний розвиток цифрової професійної компетентності викладачів університету. На базі навчально-наукового інституту неперервної освіти і туризму щорічно проходять планові семінари, тренінги, курси підвищення кваліфікації, присвячені питанням ефективного використання ІКТ в університетській діяльності. Мова йде про використання ІКТ у освітньому процесі, хмарні технології в освітньому процесі, створення та використання електронних навчальних курсів тощо.
Саме тому, виклики, пов'язані з введенням карантину на такий достатньо довгий період, НУБіП зустрів з чітким розумінням організації освітнього процесу в нових умовах дистанційного навчання. Вже з першого тижня карантину запрацювали три рівні цифрової комунікації: ректор-декани, декани-завідувачі кафедр, викладачі, викладачі-студенти. Ефективно проведені онлайн наради, засідання ректорату, деканатів факультетів, дирекцій інститутів, кафедр з використанням корпоративного аккаунту Cisco Webex. Викладачі університету швидко переорієнтувалися з аудиторних занять до цифрових онлайн занять з використанням сервісів для відеоконференцій від компаній Google (Hangout Meet), Cisco (Webex Meeting), Zoom, Microsoft (Teams), Skype, Discord тощо. А електронні навчальні курси на порталі ELEARN стали базовим ресурсом для розміщення навчальних матеріалів та офлайн спілкування.
Ректорат, факультет інформаційних технологій університету постійно моніторить стан навчального процесу. З початку карантину використання навчального порталу студентами помітно зростало. На рис. 1 відображено діаграму відвідування навчального порталу унікальними користувачами протягом одного тижня на початку березня 2020 року, а також на початку квітня 2020 року, який ми отримали за допомогою сервісу Google Analytics.
Рис. 1. Відвідуваність навчального порталу — початок березня (червона крива) та початок квітня (синя крива)
Звертає увагу те, що за один місяць при зміні умов організації навчального процесу, зросла кількість користувачів порталу з 8239 до 16708 користувачів, на понад 300% зросла кількість сеансів використання порталу, а кількість сеансів — з 3,28 зросла до 6,65 сеансів на 1 користувача. Збільшилось також значення тривалості сеансів на 54% та кількості переглядів сторінок за 1 сеанс до 44%.
На рис. 2 продемонстроване зростання аудиторії активних користувачів навчального порталу. Аналіз свідчить, що перший тиждень карантину відзначився зростанням щоденної кількості користувачів до 5 тис. користувачів, а останні два тижні засвідчили зростання до 8 тис. користувачів щодня, що складає більше 90% контингенту на цей час. При цьому вихідні сповільнюють активність користувачів до 4 тис. осіб.
Активність студентів свідчить про щоденне використання ресурсів навчальних курсів, зокрема теоретичного матеріалу, методичних матеріалів та завдань для лабораторних і практичних занять, контрольних завдань, тестів.
Рис. 2. Активність користувачів навчального порталу у період з 2 березня до 10 квітня 2020 року
Порівняння даних з накладанням на карту країни показує (рис. 3), що до початку карантину основний контингент користувачів концентрувався лише в Києві. Що й не дивно, оскільки навчальним порталом користувалися студенти, перебуваючи на території університету. Дані ж останнього тижня показують зміщення до всіх областей України. Це й зрозуміло, оскільки більшість студентів роз'їхалися по домівках, але й звідти продовжують навчатися, використовуючи підготовлені для них електронні курси.
Рис. 3. Порівняльний розподіл користувачів навчального порталу за регіонами
Систематичність роботи з навчальними ресурсами порталу згідно з розкладом навчальних занять підтверджується діаграмою рис. 4. Найбільш напруженими годинами для серверів навчального порталу є період з 10-00 до 16-00, коли одночасно ресурси порталу використовують до 800 користувачів.
Рис. 4. Активність користувачів навчального порталу за часом доби
Таке активне використання електронного середовища змусило додатково звернути увагу на оптимізацію програмного забечення, яке для нього використовується. В процесі аналізу навантаження системи було визначено точки перевантаження та перерозподілено наявні серверні потужності для повнішого їх залучення. І хоча на початку відчувалися проблеми з швидкістю роботи, то сьогодні їх усунуто і сервер спроможний прийняти необхідну кількість користувачів. Наш досвід свідчить, що планування роботи на навчально-інформаційному порталі з врахуванням графіку завантаженості дозволить уникнути зайвої перевантаженості.
Під час вирішення нагальних навчальних проблем ми зіштовхнулися з неможливістю встановлення зв'язків із окремими студентами, які проживають у віддалених селах. Таким студентам підручники були надіслані поштою. Доводиться також допомагати літнім викладачам опановувати сучасні технології, закріплювати за ними молодих працівників.
Прес-службою університету була започаткована добра традиція висвітлювати щоденно кращий досвід ведення дистанційного навчання, оцінки студентів, викладачів, в т.ч. з-за кордону.
Разом з тим, на нашу думку, залишається низка проблем, які необхідно подолати на шляху до забезпечення якісної організації навчального процесу дистанційно. Це і завдання системного характеру з доступом до Інтернет-каналів по всій державі, за кордоном, так і оперативні організаційні проблеми обслуговування, пов'язані з удосконаленням програмно-технічної архітектури е-оствітнього кластеру університету.
З огляду на події, які потрясли весь світ, їх тривалий характер, вважаємо, що нам потрібно готуватися до майбутніх викликів, по зернинці збирати кращий досвід в наших та зарубіжних університетах. Певно, можна було б створити доступні освітні ресурси за спеціальностями, передбачити окремим рядком фінансування дослідницьких грантів на розробку цієї теми, мати загальнодержавне матеріально-технічне забезпечення ІТ в усіх закладах вищої освіти України.
Станислав Николаенко, ректор НУБиП Украины, Елена Глазунова, декан факультета информационных технологий, Максим Мокриев, руководитель центра дистанционных технологий обучения специально для AgroPortal.ua