* Текст подається мовою оригіналу
Плодоовочевий бізнес — це непрогнозований спотовий ринок, особливо в Україні. Таку думку у коментарі для AgroPortal.ua висловив фермер Валерій Федоренко, який 15 років вирощує кавуни у Херсонській області.
«70% плодоовочевої продукції постачають дрібні сільгоспвиробники. Всі вони працюють «по-чорному». Товар не проходить сертифікацію, агротехнологія не дотримується, вона заточена на те, щоб швидше вийти на ринок, зловити високу ціну, часто плоди обробляють біостимуляторами заради прискорення дозрівання», — пояснює фермер.
Експортні гойдалки
Ринок баштанних культур, як рулетка. Цього року українським виробникам кавунів не пощастило — є труднощі з реалізацією на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Минулого року на тлі неврожаю в РФ та Угорщині Україна здійснила рекордний експорт, продавши 34 тис. т кавунів. У 2019 р. цей показник складав 6 тис. т, роком раніше — 20 тис. т.
«Добре буде, якщо цього року за кордон поїде хоча б 2 тис. т кавунів. По-перше, у наших конкурентів гарний врожай, по-друге, вони застосовують інші технології», — додає Валерій Федоренко.
Основні експортні ринки для українських кавунів — країни Балтії та Білорусь. Захищаючи свій ринок, Білорусь виставила вимогу постачати кавуни у ящиках і партіями по 20 т та ввела податок для трейдерів. Тоді як російським експортерам сплачувати податки не треба і дозволено ввозити партії по 24 т.
«Ми програємо росіянам 5 євроцентів. У країнах Балтії кавун коштує 16 євроцентів. Щоб продати наш кавун за кордон, ціна повинна складати 1,20 грн. Сьогодні кавун коштує від 70 коп. до 1 грн. На експорт його можна продати і навіть щось заробити. Але фермер цим не буде займатися, йому важливо реалізувати продукцію з поля за живі гроші. А для трейдера маржа в 10-20 коп. не покриває ризики, що можуть виникнути», — зазначає Валерій Федоренко.
Безсистемне виробництво і відсутність шляхів реалізації, експортної стратегії, державної політики — причини невдач вітчизняних баштанників. Крім того, немає жодного кооперативу виробників баштанних культур.
На догоду покупцям: кавуни без насіння, помаранчеві та жовті
В Україні почали вирощувати нішеві кавуни — безнасіннєві, різних кольорів (жовтий, помаранчевий), різноманітної форми. Такі кавуни популярні на ринках Європи — у Німеччині, Скандинавських країнах. Проте, для закордонних поставок потрібно подбати про упаковку. Українські мережі теж починають вимагати спеціального пакування.
«Замість контейнерів для кавунів використовують так звані октабіни, це ящики для перевезення ПЕТ-заготовок, от в них і возять кавуни вже 10 років. Ми розробили два види упаковки — ящик під кавуни та дині на 20 кг і контейнер для перевезення автотранспортом. В Україні, на жаль, лише два заводи виготовляють якісний картон, і сировина дуже подорожчала цього року», — ділиться Валерій Федоренко.
За його словами, цей рік для виробників кавуна дуже невдалий — спочатку все зіпсувала погана погода, конкуренти (Угорщина Румунія, Молдова, РФ) потіснили з експортних ринків, попиту немає, ціна з поля низька.
Покупець прагне безпечної, якісної та недорогої ягоди, і питання безпеки — ключове.
Власник підприємства з виробництва органічних кавунів «Дунайський аграрій» Роман Дяжук відзначив, що цього року урожайність кавунів нижча — якщо попередні роки отримували більше 50 т/га, до зараз близько 45 т/га.
«Дощі та холодна погода відтермінували урожай ранніх кавунів, тож замість кінця червня продукцію отримали в середині липня, тобто фактично на місяць пізніше. На якість це не вплинуло, ягоди потім надолужили показники солодкості», — розповідає він.
Майже весь урожай «Дунайський аграрій» реалізує на внутрішньому ринку, і лише невелика частка йде на експорт.
«Продовжуючи працювати з великими та середніми кавунами, ми прагнемо привчити споживача і до дрібних, що називаються порційними. Проте поки що люди не готові купувати маленькі кавуни, — коментує Роман Дяжук. — Крім того, прищеплюємо культуру споживання динь, пропонуючи нові, популярні у Європі сорти — сортотипи Конталупа та Амаріла, що дають гарний врожай у наших кліматичних умовах».
Також «Дунайський аграрій» вже декілька років поспіль вирощує квадратні кавуни та кавуни у формі серця. «Цього року весна була холодною, тому з тисячі форм (у які закладають кавуни, щоб вони мали задану форму) отримали менше 100 квадратних. Минулі роки отримували квадратні кавуни з половини форм», — зауважує виробник.
Кавуни незвичайної форми підприємство не продає, а дарує своїм партнерам.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua