Деградация почв. Украина определила шаги для достижения нулевого уровня

* Текст подається мовою оригіналу

Координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані відмічає, що українське сільське господарство посідає третє місце за показником впливу парникового ефекту, і European Green Deal фокусується на змінах, які зараз відбуваються. ООН включило Україну до міжнародних систем, які допоможуть моніторити дії та їхню результативність у питаннях безпеки виробництва продуктів харчування, зміни клімату та якості земельних ресурсів.

За словами голови офісу ФАО в Україні Мари Лопес, в Україні працює Національна координаційна рада щодо боротьби з деградацією ґрунтів, метою якої є досягнення нульового рівня деградації земель. Були закладені експериментальні поля в різних областях, які представляли різні природні та кліматичні зони, а також розроблено три модельних проєкти.

Спочатку інформувати, а потім — контролювати

«Є пряма кореляція і взаємозалежність від добробуту людей, які живуть на сільських територіях, з якістю та станом ґрунтів. Важливою частиною цього розуміння та покращення ситуації є інформаційна складова, яка б доносила людям, що насамперед це їхній інтерес, як приватних власників, дбати та контролювати якість ґрунтів. І хоча в Україні сьогодні 80% сільгоспугідь перебувають у приватній власності, але сформованого відчуття власності з точки зору, що є механізми і треба стежити за збереженням якості ґрунтів і вимагати цього від орендаря, на жаль, у власників немає», — зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

За його словами, ситуацію може змінити створення аграрної мережі на рівні громад, яких в Україні наразі 1470. В планах Мінекономрозвитку — в кожній з цих громад представити аграрний блок, де поруч із питаннями аграрної політики ключовим буде також питання якості ґрунтів.

«Побудувати ефективне національне агентство, яке б контролювало все, —неможливо. Ми хочемо сформувати мінімальну одиницю, якою буде громада, де будуть сфокусовані питання, в тому числі й контролю за якістю ґрунтів, а також проводитиметься виховання у власників відчуття відповідальності та бажання впливати, контролювати та інвестувати в покращення якості ґрунтів», — зазначає Тарас Висоцький.

Він попереджає, що наступний рік буде критичним, оскільки формуються нові інституції в громадах, і в цьому процесі необхідно зафіксувати важливість цих питань та доносити до власників земель, що в них є інструменти для контролю якості ґрунтів.

«80% успіху в цій справі — це зміна підходу та сприйняття безпосередньо користувачів і власників землі, і лише 20% — це державний контроль», — переконаний Тарас Висоцький.

Створення національної інфраструктури геопросторових даних

Обов’язки з формування національної інфраструктури геопросторових даних закріплені за Держгеокадастром, але без наземної верифікації та точкових прив’язок вибудувати якісну інформаційну систему неможливо.

Перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко повідомляє, що у відомстві триває робота над розробкою та затвердженням порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних. Але, на його думку, цей напрямок не вичерпує повністю питання охорони ґрунтів.

«У цьому контексті варто згадати і консервацію земель у пілотних проєктах. Є питання щодо контролю за використанням і охороною земель, адже Держгеокадастр не зможе закрити це питання, і тут ми покладаємося на децентралізацію та громади. Також вживаються заходи для того, щоб запрацювала стаття 290 Земельного кодексу щодо громадського контролю. Важливу роль в охороні ґрунтів має відігравати проведена на належних правових і наукових засадах консолідація земель, яка має супроводжуватися виведенням певних площ з інтенсивного сільськогосподарського використання. Адже Україна є лідером у світі з розораності сільськогосподарських земель, і це має руйнівні наслідки», — зазначає Анатолій Мірошниченко.

Формування системи моніторингу стану ґрунтів та їх гармонізація зі світовими стандартами

За словами голови ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Ігоря Яцука, прийняття правильних рішень у питанні збереження ґрунтів та отримання максимального економічного ефекту можливе за умов проведення регулярного моніторингу.

«Інститутом охорони ґрунтів України» за 55 років проведено 10 турів моніторингів, і наразі триває 11-й цикл моніторингу ріллі.

«Останній цикл вперше проводиться в оцифрованому форматі, що дозволить спільно з Держгеокадастром наповнювати публічну кадастрову карту показниками ґрунтів. У результаті кожен сільгоспвиробник зможе ознайомитися зі станом ґрунтів на його земельній ділянці та приймати виважені рішення для сільгоспвиробництва, розуміти, що потрібно для збереження якісних показників і як отримати більший врожай, не порушуючи структуру ґрунтів і не виснажуючи їх», — розповідає Ігор Яцук.

Також паралельно ведеться робота з об’єднання показників системи моніторингу ґрунтів України з нормами ЄС та розробляється національна стратегія щодо нульового рівня деградації ґрунтів.

Як повідомив Ігор Яцук, уже до кінця 2020 року будуть виписані основні показники для формування системи моніторингу стану ґрунтових ресурсів, де міститиметься оцифрована інформація про ґрунти.

Людмила Лебедь, AgroPortal.ua