* Текст подається мовою оригіналу
Співвласник сіті-ферми сімейного типу MarKo Микола Березівський, який вирощує мікрогрін в Умані, розповідає, що останні два роки спостерігається просто шалений бум на міське фермерство.
«Мікрогрін — невід’ємна частина сіті-фермерства, але останнім часом пік популярності такого бізнесу йде на спад. На моє переконання, мікрогрінщиків в Україні поменшає, а от сіті-ферм, навпаки, стане більше. Сіті-ферма, це коли йдеться вже про якісь стандарти і асортимент. Це не тільки мікрогрін», — зазначає Микола Березівський.
У світі тема сіті-фермерства існує вже давно, в Україні вона тільки починає розвиватись, і виграють з того піонери галузі
«Перші, хто пірнув у цю тему, зараз просто нарощують знання і досвід. З часом в Україні з’явиться більше справжніх і якісних сіті-ферм», — вважає Микола Березівський.
«Зараз сіті-ферм зовсім небагато, і чи збільшиться їхня кількість у майбутньому, залежатиме від вартості енергоносіїв, адже у вертикальних фермах «сонце» завжди платне, на відміну від класичного землеробства. Тож чим швидше розвиватиметься технологія освітлення і накопичення енергії, тим більше продуктів можна буде вирощувати у такий спосіб», — переконаний один із піонерів українського сіті-фермерства, співзасновник вертикальних ферм «Щастя Здоров'я» Максим Киричко.
За словами Миколи Березівського, сьогодні ж найбільш актуальною проблемою для сіті-фермерства є ціна на енергоносії.
«Напряму від вартості одного кіловата енергії залежить і вартість продукції. Технології — також вагома складова. Сіті-ферма — це ферма, яка знаходиться в житлових масивах, і там технології трохи інші, ніж у звичайному агровиробництві», — зауважує Микола Березівський.
Однак є низка позитиву. В Україні ринок сіті-фермерства розвивається паралельно з ринком освітлювальних приладів, пакувальних і посівних матеріалів. Сьогодні знайти професійне освітлення набагато простіше, аніж колись. Однак усе набагато складніше з обізнаністю.
«В Україні галузь сіті-фермерства нова, тому в тих, хто починає розвивати цей напрям, відсутній досвід. І дуже часто не вистачає саме економічної обізнаності бодай про податки, роботу ринку та формування ціни. Часто нестача елементарних азів не дає фермеру розвиватись», — ділиться своїми спостереженнями Микола Березівський.
Ще один фактор, який допоможе початківцям у сіті-фермерстві, — це наполегливість. Свого часу Микола Березівський і сам наполегливо крокував до власної мрії, а вже зараз має дворічний досвід і бачення перспектив щодо сіті-фермерства.
«Все почалось із мікрогріну. Але зараз ми потихеньку розвиваємося і вже експериментуємо з вирощуванням салатів, прянощів в умовах сіті-ферми», — ділиться планами Микола Березівський.
Першопрохідці сіті-фермерства також зазначають, що головним «стопом» у розвитку міських ферм є відсутність технологій.
«Крім нас, в Україні вертикальні ферми є буквально у кількох людей, і лічені одиниці розібралися з технологічним процесом такого виробництва. Вони цінують свої технології й не хочуть ділитися напрацюваннями, а із Заходу привозити технології дуже дорого», — зазначає Максим Киричко.
Вертикальні ферми — це не просто виростити у себе вдома кілька грядок. Це має бути ґрунтовним бізнесом у межах міста
Ще одна неабияка проблема для українських сіті-фермерів — нерівна конкуренція з дешевою зеленою контрабандою. Допоможе у цьому питанні одне — спростити доступ до ринків збуту, вважає Максим Киричко.
«Виростити — це одна річ, але все це треба ще й продати. В умовах, коли до країни потрапляє велика кількість контрабандного імпорту, українському виробнику, особливо початківцю, буде складно конкурувати за ціною із привезеним продуктом», — бідкається сіті-фермер.
Наразі зелень вертикальних ферм «Щастя Здоров'я», а це близько 40 позицій, представлена майже по всій Україні. Останнім часом фермери намагаються вивести на ринок нові продукти, невідомі споживачам: капуста кейл, зелень пак-чой. Пробують вирощувати і ягоду.
Керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience Сергій Резніченко розповідає, що завдяки невеличкому фермерству, до якого можна віднести і міське фермерство, можна вирішити декілька важливих проблем сьогодення. Зокрема, збільшення виробництва продуктів дозволяє покращити рівень продовольчої безпеки в регіоні.
«Перелік продуктів, які економічно ефективно можна вирощувати в містах, відносно невеликий, але для певних видів продукції міські ферми можуть бути непоганою альтернативою, яка дасть можливість зменшити карбоновий слід при виробництві одиниці продукції за рахунок відмови від тривалих перевезень», — вважає Сергій Резніченко.
Розвиток фермерства дає можливість створити нові робочі місця, підтримати виробництво локальних продуктів і сприяє розвитку громад, що є важливою складовою сталого розвитку економіки та всієї країни
Наразі компанія Corteva реалізовує освітній проєкт Scientibattle для школярів України, головною метою якого є стимулювання інтересу школярів до аграрних наук та впровадження сільськогосподарських практик.
На конкурс грантів надійшла 31 заявка від шкіл з усіх регіонів України, які брали участь у змаганнях з агробіології. Журі обрало п’ятірку переможців, які розділять грантовий фонд в 67 тис. грн.
За словами Сергія Резніченка, з п’яти проєктів-переможців чотири можуть бути впроваджені й у міських фермах.
«Певні практики сучасного фермерства в сільській місцевості можна впровадити й у містах, головне, щоб підлітки були зацікавлені сільським господарством. З чим є певні труднощі», — зазначає він.
За результатами всеукраїнського дослідження, проведеного Corteva Agriscience у 2019 році серед понад 1000 підлітків віком 14-18 років і їхніх батьків, лише 2% підлітків обирають професії аграрного спрямування або роботу в сільськогосподарській галузі.
Для більшості опитаних сільське господарство виявилося незнайомою сферою діяльності, і саме це є ключовою причиною відсутності вибору на користь сільського господарства під час планування кар'єри.
Людмила Калита, AgroРortal.ua