Швейцарія та один український аграрій

Поступивши в Сумський НАУ, у мене з’явилась нагода виїхати за кордон, адже я завжди мріяв побувати в інших країнах і побачити, як там живуть люди і як розвиваються у них сучасні технології. Відвідавши Міжнародний відділ нашого університету, я вже після першого курсу потрапив в Європу, і мені там дуже сподобалося. З тих пір я кожного року відвідував якусь іншу країну, де багато чого нового і цікавого я для себе відкрив. В цьому році я відвідав Швейцарію, це була моя п’ята практика в сільськогосподарському напрямку. Пройшовши співбесіду і получивши візу я вирушив в дорогу.

Через 30 годин подорожі комфортабельним автобусом я приїхав на ферму, де мене зустріла так би мовити моя нова сім’я, де я мав провести 4 місяця своєї практики. За контрактом весь цей період я мав проживати і харчуватися в одному домі із швейцарською сім’єю Бруннер, на цей час я членом їх сім’ї. Сім’я складалася з 5 чоловік: шеф, його дружина і троє дітей.

Відпочивши, на другий день шеф зробив мені невелику екскурсію по своєму господарству, яким володіє більш ніж 30 років та показав, чим я буду займатися впродовж чотирьох місяців.

Ферма Бруннер нараховувала 60 молочних корів, а разом з молодняком - більше 100 голів. Крім тваринного господарства сім’я має невеликі фруктові сади, де ростуть яблуні, груші, сливи, черешні і в невеликій кількості волоські горіхи.

Мій робочий день тривав з 5 години ранку до 7 години вечора. Я йшов в корівник, де ми з шефом, а іноді з його дружиною доїли корів, в корівнику було 4 доїльних апарати. За цей час, коли корови доїлися, я повинний був одночасно займатися іншою роботою, а саме - з молодняком. Я перевіряв воду, чи надходить вона безперервно, потім прибирав у боксах, де вони лежать і дивився, щоб у них завжди була нова підстилка. Коли ця робота була зроблена я йшов їх годувати, а потім вертався назад у доїльний зал.

Такий розпорядок дня в мене був два рази на день протягом усієї практики. Крім цього, я деколи працював у садах, збирав фрукти які йшли на продаж. Інколи я виконував різноманітну роботу в корівнику: працював у полі, допомагав заготовляти сіно на зиму, а також дрова у лісі. Будучи ветеринарним лікарем в майбутньому я закріпив там навики розчистки ратиць у корів, а також приймання пологів.

Найцікавішим з практики у Швейцарії мені було те, що я ознайомився із сучасними технологіями, а саме з роботизованою доїльною системою. Я допомагав заміняти старі доїльні апарати на нового сучасного голландського робота «LELY». Цей робот був автоматизований, тому дуже спрощував роботу в корівнику. Корови доїлися цілодобово без втручання людини, якщо виникали технічні або виробничі проблеми, робот телефонував на стаціонарний так і на мобільний телефон шефа. Завдяки такій технології ми мали можливість більше працювати над іншою роботою в господарстві.

У вихідний день я мав можливість пізнавати красу та традиції Швейцарії. Декілька разів відвідував місто Санкт-Галлен і одного разу, коли я відвідував місто, відбувалася сільськогосподарський ярмарок OLMA. Там були представлені сучасна техніка племені тварини, різні продукти рослинного та тваринного походження, а також розважальні програми та аукціони.

Я відвідав одну із висот Альп — Säntis, її висота — 2500 м. А також відвідали завод з виготовлення популярного в Швейцарії сиру Аппенцелер, де ми ознайомилися з технологією його виробництва, а також проводили дегустацію сиру.

Швейцарія — це та країна, яка дала мені незабутні враження та доповнила практичні навики в введені сільського господарства. Адже я мрію в майбутньому займатися розведенням тварин, тому планую на наступний рік ще раз побувати в Швейцарії і провести там більш тривалий час, а саме один рік. Де хочу себе попробувати в свинарстві і набути навиків також у цій сфері. Тому, що закордонна практика дає можливість слідкувати за розвитком сучасних технологій в сільському господарстві. Ці навички в майбутньому можна буде застосовувати на Україні. Побувавши в 5-ти країнах світу від університету, я багато чому навчився, бо практика — це найголовніше!

Слободянюк Ігор, студент 6-го курсу магістратури факультету ветеринарної медицини Сумського НАУ