Світ студентів-економістів, а особливо тих, що навчаються за аграрним спрямуванням, дивовижний! З перших курсів навчання викладачі стверджують в нас думку про те, що за нами майбутнє держави, розвиток регіону та розквіт аграрного сектору у ролі «найпотужнішого двигуна» національної економіки.
Багато хто із нас мріє про «престижну» роботу, яку обіцяють абітурієнтам перед вступом до ВНЗ, але в реальному житті влаштуватися за спеціальністю, а тим паче досягти успіху в обраній сфері вдається найпрацьовитішим, найзавзятішим, найрозумнішим. Та, на жаль, часто існують значні перепони на шляху до працевлаштування: брак практичного досвіду стає негативним аргументом в очах роботодавця.
Особисто мені надзвичайно пощастило: моя практика не обмежилася банальною відмовкою відділу кадрів: «Штампи на документах поставимо, а в офіс можеш не приходити, бо що вміють студенти — тільки заважати…». Я мала повноцінну практику протягом місяця (8 годин на день, 5 днів на тиждень), яка після свого завершення була оплачена у повному розмірі.
Взагалі-то, інтерес до цієї компанії виник в мене ще в дитинстві, коли я чула від дорослих про «надію Миколаївщини», «соціально-відповідального інвестора», «найбільшого експортера»… У червні 2015 року моя мрія здійснилася: я стала практикантом відділу виконання договорів компанії і, затамувавши подих, захоплено спостерігала за всіма організаційними та управлінськими процесами з середини.
Чесно кажучи, вперше подаючи заявку на проходження практики, сумнівалася, що це можливо: потрапити до такої відомої фірми, не маючи жодних зв’язків. Але виявилося, що політика компанії, спрямована на залучення до співпраці молодих фахівців, реально працює.
Звісно, кандидатів вимогливо оцінюють і, відповідно, обирають найкращих за такими параметрами, як: володіння іноземною мовою (англійською) на високому рівні, досягнення в навчанні за фахом, додаткові навички і уміння, що можуть бути цінними при виконанні робочих завдань. Щодо мене, то я почала поглиблено вивчати англійську мову і навіть склала міжнародні іспити на рівень володіння нею (FCE та BEC) саме завдяки бажанню стати на крок ближчою до стандартів компанії .
Для мене час, проведений у стінах підприємства, був сповненим справжньої виробничої романтики. Допомагаючи моїм колегам «вести» контракти, починаючи з поставок продукції на перевантажувальний термінал, перевірки сертифікатів якості та безпеки, фрахтування суден для перевезень закордон, угод із стивідорними та фумігаційними компаніями і закінчуючи обліком сталійного часу за коносаментами та сплатою демереджу чи отриманням диспачу, я відчувала себе справжньою Ассоль. Та для мене істинна романтика - не в червоних вітрилах, а у величних панамаксах, загальний дедвейт яких перевищує 15 тис. т.
Раніше я навіть не могла уявити, наскільки багатогранною є робота економіста на підприємстві і наскільки великою є потреба у знаннях, що є суміжними до економічних. Наприклад, фахівцям відділу виконання договорів (а саме там я проходила практику) як мінімум необхідно бути непоганими юристами, перекладачами, мікробіологами, фахівцями з морського права, страхових відносин, менеджерами з управління ризиками, а інколи й професійними психологами та навіть дипломатами.
Після завершення практики я повернулася з новими силами та ідеями до університету, сповнена ентузіазму до нових звершень та інтенсивного навчання, яке, як тепер я напевне знаю, забезпечить мою конкурентноздатність на ринку праці.
Анна Бурковська, студентка 4 курсу, факультет менеджменту