Моя виробнича практика була чудовою, незвичайною і сповна позитивних емоцій. А вся справа в тому, що я не тільки працювала, але і мала можливість навчатися разом з французькими студентами в Ліцеї. Отже, все по-порядку...
Виробничу практику я проходила в Садівничому Ліцеї міста Блуа. Садівничий Ліцей — це одна велика будівля. На першому поверсі знаходяться аудиторії для навчання, аудиторії для розваг (більярд, телевізор), а також їдальня. Другий поверх — це кімнати, де живуть студенти. На цій же території знаходяться тунелі з помідорами та баклажанами, які я збирала. Тому похід на роботу складав не більше 2 хвилин.
У серпні я збирала помідори, які вирощують в тунелях. Для цього я використовувала ящики і різні візки, тим самим полегшувала собі роботу. Тут вирощуються помідори різних сортів, які можуть бути розміром від дуже маленьких (це наші черрі) і до великих.
Кожен сорт помідорів я поміщала в окремі ящики, після чого завантажувала в машину, щоб відвозити зважувати. Вивантажуючи з машин ящики з помідорами, я використовувала великі вози, які вміщують велику кількість ящиків (цим самим я полегшувала собі роботу і скорочувала час), і потім зважувала помідори по 5 кг.
Після цього я збирала баклажани. Для цього я використовувала ящики, візки і рукавички. Обрізати баклажани потрібно було середніх розмірів за допомогою секатора. Баклажани тут вирощують різних сортів, які можуть бути невеликими (рожеві) і великими (білі і фіолетові). Кожен сорт я поміщала в окремий ящик, після чого завантажувала в машину і зважувала.
Яскравим моментом було те, що я працювала на тракторі. Це був для мене перший досвід. І це було дуже цікаво і зовсім неважко, як я думала.
Крім роботи в теплицях, я мала можливість навчатися в Ліцеї. Тут я відвідувала різні курси: технічна торгівля, культурне різноманіття, управління торгівлею. Заняття я відвідувала практично кожен день по одному-два разу, які тривали різний час: від години до двох, і не завжди з перервами.
Я дуже рада, що мала можливість відвідувати курси, пов’язані з економікою, так як моя спеціальність — це облік і аудит, для мене це було дуже цікаво і пізнавально. Тут я отримала багато нових знань і доповнила старі.
Їх навчання — це не монотонні лекції та писанина, а різноманітне дозвілля. Заняття базуються на спілкуванні з викладачем і невеликою кількістю самостійних робіт. І найголовніше це те, що їх навчання підкріплено практикою. Всі студенти на протязі занять ходять практикують свої теоретичні знання.
Я отримала величезне задоволення жити разом з французькими студентами, тому що це дуже веселі, енергійні і рухливі студенти, які багато в чому мені допомагали.
Практика за кордоном — це не просто робота, це захоплююча подорож, де я побачила не тільки місцеві визначні пам’ятки, але й відвідала місто мрії — Париж! Я відвідала різні місця, але найбільш пам’ятними для мене стали: 5 замків (Шенонсо, Блуа, Амбуаз, Шамбор, Шеверні), Лувр, Тріумфальна Арка, Дефанс, Музей Гревен і найголовніше – це напевно, як ви вже здогадалися — Ейфелева вежа, де я піднялася на самий поверх (третій, висота якого 276 м).
Виробнича практика дала мені дуже багато чого зрозуміти і переосмислити. Після того, як я приїхала, я зрозуміла, чого хочу досягти в житті. Для мене на даний час найголовніше — це навчання у Франції. Зараз я не тільки вдосконалюю свій французьку мову, але й з зусиллям вчу англійську.
Для себе я зрозуміла, що стажування за кордоном — це гарна стартова площадка. По закінченні ВУЗу студенти, що пройшли практику мають непоганий життєвий досвід, більш самостійні, легше адаптуються до нового середовища і стають більш цілеспрямованими.
Кожна людина вирішує, де йому працювати і жити: за кордоном або у нас на батьківщині. Але очевидно, що навчання за кордоном є великим шансом поліпшити своє життя і реалізувати себе в повній мірі.
Ірина Супруненко, магістр 2 року навчання, спеціальність «Облік і аудит»