Чи може звичайна студентка аграрного вишу потрапити на сезонну роботу до однієї з кращих аграрних компаній світу? Зараз я з впевненістю можу сказати, що це реально, навіть у нас, в Україні, можна отримати величезний досвід роботи агронома та удосконалити свої знання. Дехто може сказати, що робота агронома складна і дівчині не під силу. Так, робота важка, але пройшовши всі етапи, я вже чітко розумію, що собою представляє моя майбутня професія і з якими проблемами я можу зіткнутися в майбутньому.
З квітня місяця 2015 року я працювала помічником агронома на підприємстві ТОВ «Стасі Насіння» DuPont Pioneer, і отримала масу позитивних вражень.
На що в першу чергу хотілося б звернути увагу, так це на колектив фірми. Повага тут на першому місці. З першого ж дня відчуваєш себе частинкою великої сім’ї. У будь-якому питанні підкажуть та допоможуть знайти краще рішення. Компанія піклується про кожного працівника, і неважливо чи це сезонний чи постійний робітник. Праця повинна бути безпечною, це один з головних принципів компанії, і тому кожен має засоби індивідуального захисту та регулярно проводяться тренінги з техніки безпеки. Хотілося б, щоб у нас в країні було більше таких підприємств з такими ж принципами.
Перед тим, як приступити до роботи агрономи провели мені необхідний інструктаж та розповіли про правила роботи в полі. Моя практика розпочалася з посівної, під час якої я закріпила свої знання з механізації та навчилася розраховувати та налаштовувати норму висіву. Разом з агрономом ми працювали у декількох господарствах в Полтавській та Харківській областях.
Було дуже цікаво спостерігати і порівнювати підприємства, адже у кожного свої підходи до роботи, починаючи від техніки і закінчуючи ставленням людей до тієї справи, яку вони роблять.
Під час посівної я також зрозуміла, що агроном повинен вміти знаходити спільну мову з людьми, уміти слухати і прислухатись до інших. Ці навички допомогли мені під час видової прополки.
На території Стасівської сільської ради у нас було посіяно 2 поля кукурудзи, і щоб встигнути все зробити швидко і якісно на допомогу прийшло дві бригади, всього 40 чоловік. Моя робота під час видової прополки полягала в тому, щоб допомогти людям легко визначити нетипові рослини, та контролювати якість роботи.
Наш робочий день розпочинався о 5 годині ранку і закінчувався пізно ввечері.
Це був один із найтяжчих періодів, адже, крім фізичного навантаження, люди додавали і морального. Також один із найважчих моментів — це ранній підйом на роботу, найголовніше було це встати з ліжка, а потім вже і проснутися. Але, не дивлячись на все це, мені жодного разу не захотілось покинути свою роботу і лягти спати, я, навпаки, з радістю приходила до людей на поле і старалась зарядити їх позитивом на весь робочий день, адже розуміла, що від їхньої роботи залежить майбутній показник генетичної чистоти кукурудзи.
Дуже цікавим та не менш важливим був етап обриву волоті. У цьому нам допомагали машини «Frema», які ще й як полегшили роботу людям.
Під час ручного обриву волоті працівники не раз радували мене, викладали величезне серце, або дарували польові квіти. Чи часто українським студентам випадає можливість познайомитися та поспілкуватися з представниками топ менеджменту американської компанії, та ще й посеред поля, на робочому місці?
У мене була така можливість, під час обриву волоті до нас на поле приїхали поважні гості: сам віце-президент компанії DuPont Pioneer Бред Ленц та його команда, так просто та відкрито спілкувались зі мною, простою студенткою!
Нажаль, я не брала участі в процесі збирання врожаю на полі, так як була вже на дільниці приймання початків на заводі.
На щастя, моя практика на цьому не скінчилася. На даний момент я працюю лаборантом ТОВ «Стасі Насіння». Працюючи в лабораторії навчилась працювати з сучасним високочітким обладнанням, та освоїла багато цікавих технологій. Найцікавіше — це аналіз всхожості насіння.
Викладаємо точну кількість насіння. Робимо ось такі роли
Закладаємо в шкаф для всхожості насіння «Binder». І через 7 днів отримуємо ось таку красу.
Досвід отриманий протягом всього періоду роботи я можу назвати безцінним. Адже поспілкувавшись зі справжніми професіоналами, побачивши весь цикл агрономічної роботи в реальності, без будь-яких прикрас, я можу сказати: аби бути справжнім агрономом, насамперед, треба любити ту справу, яку ти робиш — і тоді точно все вийде.
Наталія Олійник, студентка 3 курсу, факультет Агротехнологій та екології