Ось уже четвертий рік поспіль я здобуваю одну з найважливіших професій, коли-небудь знаних людством. Я — майбутній агроном — людина, яка прагне взяти все необхідне від матінки-землі, і при цьому зберегти її первозданний вигляд, людина — яка не просто прагне «нагодувати» увесь світ, а за своїм великим покликанням зобов’язана це робити.
У житті кожного молодого аграрія чільне місце посідає виробнича практика, яку студенти проходять по завершенні третього курсу. Мені у цьому разі пощастило двічі. Я, як студентка Вінницького національного аграрного університету, мала змогу проходити практику як у нас — в Україні, в Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції, так і за кордоном — у Німеччині, у селі Флярцайм, що поблизу міста Бонн.
Виробнича практика в Україні ознаменувалась моїм першим виходом у велике поле! Цього я, мабуть, ніколи не забуду. Три роки навчання в університеті безперечно були дуже важливими і плідними, проте, на жаль, мали здебільшого теоретичний характер, ніж практичний. А практика дозволила мені пізнати справжній смак моєї професії, відчути, що це таке бути агрономом.
Практиці у Німеччині я завдячую новим багажем знань, новим досвідом, які, впевнена, неодмінно знадобляться мені в майбутньому. Детальніше про це. Під час проходження практики, яка тривала близько чотирьох місяців, я здобула знання не тільки з мого фаху, а й з інших галузей сільського господарства; більше дізналася про догляд за ВРХ і про свинарство, ознайомилася із найсучаснішою технікою. Тепер я маю уявлення про основні розбіжності у землеробстві України і європейських держав. Побачила також багато новинок, які прагнутиму застосувати у своїй майбутній роботі.
Основною цариною моєї діяльності у Німеччині було садівництво. Догляд за багатогектарними насадженнями основних плодових і кісточкових культур, формування їх урожайності, захист від шкідників і хвороб, створення нових насаджень, а саме: щеплення, окулірування, найефективніші способи поливу цих культур. Про все це, я раніше знала лише з лекцій викладачів і сторінок підручників, а тепер можу похизуватися побаченим на власні очі.
Незаперечною є та істина, що кожен студент, який проходить практику за кордоном має багато проблем. На жаль, це спіткало і мене. Найважче було порозумітися з людьми, які мають інші традиції, менталітет, сповідують іншу віру. Актуальною є також мовна проблема. Я не маю на увазі брак знань з іноземних мов. Навіть, якщо ви маєте гарні знання англійської і мінімальні німецької, проблемою постане пристосування до чужої мови.
Проте це все сущі дрібниці, якщо ти маєш мету, до якої невпинно йдеш і свідомий того, що здійснюється твоя мрія.
Я не знаю, яка була виробнича практика у моїх товаришів, проте я можу сказати, якою була моя. Проходженням практики я цілком задоволена і з відвертістю можу сказати, що на студентську лаву я повертаюсь з таким багажем знань, про який тільки можна було б мріяти. Тому з впевненістю стверджую, що завдяки досвіду, набутому мною під час практики, я не посоромлю людей, які покладають на мене надію, святе ім’я моєї професії і рідну альма-матер, невпинно торуватиму поклику душі, адже в професії агронома я дійсно вбачаю своє покликання.
Яна Жучковська, студентка 4 курсу, спеціальність «Агрономія»