Земельная детенизация, или Попытка №3

*текст подається мовою оригіналу

Здається, держава все-таки вирішила встановити однакові правила гри для всіх представників аграрного бізнесу. Так, поки у Верховній Раді України очікують розгляду законопроекти № 3131 та № 3131-1, предметом регулювання яких є внесення змін до ПК України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, 14.07.2020 року було зареєстровано новий законопроект № 3131-д, який начебто зрівноважив інтереси як держави, так і агровиробників. То чи проллє законопроект № 3131-д світло на виробництво сільськогосподарської продукції, яке так довго перебувало в тіні, та скільки і кому доведеться сплачувати державі?

Перш за все, ще з лютого 2020 року, коли у ВР України було зареєстровано законопроект № 3131, а згодом  — і законопроекти № 3131-1 та № 3131-д, в засобах масової інформації поширювалася інформація, мовляв якщо один із цих законопроектів буде прийнятий, то усім власникам земельних ділянок доведеться сплачувати податки в розмірі 6 000 гривень щомісяця, що матиме наслідком продаж земельних ділянок за ціну, нижче ринкової, а малі агровиробники, які сьогодні потребують підтримки від держави, за таких умов взагалі припинять свою діяльність. Окрім цього, кінцевий споживач прийняття такого законопроекту відчує дефіцитом продуктів, які постачаються фермерськими господарствами, оскільки великим агрохолдингам виробляти таку продукцію буде економічно невигідно. Однак, ці побоювання, що викликали неабиякий суспільний резонанс, є передчасними, а прийняття законопроекту № 3131-д сприятиме детінізації сільськогосподарського виробництва та не становитиме загрози для представників агробізнесу.  

По-перше, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 3131-д, поставлене податкове зобов'язання (далі також — «ППЗ»), тобто мінімальний розмір податку за користування чужою землею, буде нараховуватися лише з 01.01.2022 року та не визначатиметься для ділянок, наданих фізичним особам для садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) та/або для індивідуального дачного будівництва, ведення особистого селянського господарства (до 1 га). Таким чином, для тих осіб, які користуються земельними ділянками площею до 1 га для власних потреб, або ж не користуються такими земельними ділянками взагалі, ППЗ взагалі не встановлюється. Окрім цього, ППЗ не визначатиметься для земель сільськогосподарського призначення, які вже передані в оренду чи емфітевзис, земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), земель запасу, невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування та земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

По-друге, щодо розміру ППЗ, виявляється сума у розмірі 6 000 гривень, про яку неодноразово зазначалося у засобах масової інформації, обраховувалася як 5% від НГО земельної ділянки, площа якої становить 4 га. Так, положеннями законопроекту № 3131 пропонується встановити ППЗ на рівні 5% від НГО земельної ділянки і у такому випадку воно становитиме 1 500 гривень за користування 1 га землі. Водночас положеннями законопроекту № 3131-1 ППЗ пропонується закріпити на рівні 1% для земель загального користування та від 3% до 4% для сільськогосподарських угідь, а законопроектом № 3131-д — на рівні 1% від НГО для сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та 2% або 4,5% від НГО для земель сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь) та/або земельних часток (паїв), що перебувають у власності, оренді, емфітевзисі залежно від суб'єкта користування такою земельною ділянкою.

Окрім цього, вищезгаданим законопроектом пропонується встановити перехідний період на 2021 — 2023 роки, упродовж яких відсоткова ставка за користування землями с/г призначення (крім несільськогосподарських угідь) та/або земельних часток (паїв), що перебувають у власності, оренді або емфітевзисі становитиме 3% у 2021 році, 3,5% у 2022 році та 4% у 2023 році, а для ФОПів такий коефіцієнт у 2021 — 2022 роках становитиме 0%, що не лише не зумовить припинення діяльності невеликих аграрних підприємств та фермерських господарств, але й сприятиме їх розвитку, оскільки додаткові надходження до бюджетів всіх рівнів від сплати ППЗ в майбутньому можуть бути частково направлені на підтримку державою суб'єктів малого та середнього аграрного бізнесу, діяльність яких на сьогодні потребує дофінансування з боку держави.   

По-третє, стосовно НГО земельної ділянки, то така визначається для кожної земельної ділянки окремо шляхом отримання витягу із Державного земельного кадастру, водночас вартість 1 га землі в кожній області визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 262 від 23.05.2017 року і коливається від 21 411 гривень в Житомирській області до 33 646 гривень в Черкаській області. Таким чином, максимальний розмір ППЗ становитиме 1 514,07 гривень за 1 га землі, якщо здійснювати розрахунок за максимальною процентною ставкою — 4,5% від НГО за 1 га землі в Черкаській області, що свідчить про те, що така ціна не є надмірним фінансовим тягарем для сільськогосподарських підприємств. Окрім цього, ППЗ доведеться сплачувати лише у тому випадку, якщо розмір усіх податків, сплачених особою (податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військовий збір, плата за землю) буде меншим, аніж законодавчо встановлений його розмір.

Таким чином, держава не запроваджує новий податок за плату за землю, а лише робить спробу «вивести з тіні» тих, хто здійснює свою діяльність та виплачує орендну плату в обхід сплати податків шляхом зобов'язання їх укласти із кожним власником земельної ділянки, якою вони користуються, договір оренди або емфітевзису, здійснити його державну реєстрацію і після цього сплачувати орендну плату та податки за користування кожним гектаром землі.

Варто зазначити, що штрафні санкції за заниження суми річного податкового зобов'язання або ж за несвоєчасну його сплату за 2021 рік не застосовуватимуться до платників податків.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що у ВР Україні станом на сьогодні перебувають законопроекти № 3131, № 3131-1 та № 3131-д, предмет регулювання яких є однаковим, питання про те чи буде прийнятий законопроект № 3131-д та скільки змін і поправок буде внесено до його тексту і яким буде його кінцевий варіант залишається відкритим. Як і питання того скільки отримає держава від його реалізації, чи дотримуватимуться усі гравці ринку таких здавалося б прозорих правил та чи не придумають схеми обходу його положень залишається риторичним.

Наталья Иверук, юрист EVERLEGAL