Повышение минимальной зарплаты: три измерения для АПК и потребительского рынка

*текст подається мовою оригіналу

Собівартість сільгосппродукції

На заробітну плату в сільському господарстві припадає 7,8% у структурі  виробничих затрат, у тому числі у рослинництві 7,1% та тваринництві 10,2%.  При цьому, частка співробітників, які отримують мінімальну заробітну плату, становить 3,7% від загальної кількості. Отже, якщо у них зарплата зросте на 5,9%, це призведе до зростання собівартості виробництва продукції рослинництва на 0,42%, тваринництва — на 0,6%.

Показники не захмарні, але скоріш за все, у відповідних масштабах знизиться і прибутковість виробництва. 

Споживчі ціни

В суспільному сприйняті, зростання доходів населення має призводити до зростання індексу споживчих цін. Експерти УКАБ проаналізувати, чи дійсно є така ймовірність, на основі досвіду підвищення мінімальних заробітних плат починаючи із 2016 року.

Відповідні дані відображені на графіку нижче.

І він вказує на те, що залежність між зростанням мінімальної заробітної плати і індексом споживчих цін є вкрай слабкою.

Інфляція спадає (або ціни навіть знижуються), коли ми отримуємо новий врожай, адже частка продовольства в ІСЦ є високою. І навпаки, зростання цін зазвичай прискорюється під кінець року, коли багато співробітників (а не лише ті, хто отримує мінімальну заробітну плату) отримують стимулюючі виплати.

Відчутний ефект на інфляцію зростання мінімальної заробітної плати мало в 2016 році. Але, по-перше, тоді мінімалка зросла вдвічі, а по-друге, навіть за таких умов прискорення інфляції протривало лише декілька місяців. Таким чином, зростання мінімальної заплати на 5,9%, виходячи із досвіду, на ціни на споживчому ринку, майже не вплине.

Пояснення: періоди зростання мінімальної заробітної плати і її рівень відображені стовпчиками, індекс споживчих цін (ІСЦ)  до попереднього місяця — помаранчева лінія, середній ІСЦ за попередні три місяці — блакитна лінія, середній ІСЦ за попередні шість місяців — фіолетова лінія.

Штрафи

Мінімальна заробітна плата — це не лише зарплата, але і розмір штрафів за певні види порушень. Наприклад, штрафи за порушення законодавства щодо безпечності харчових продуктів прив'язані саме до мінімальної зарплати (Закон №2042).

Наприклад, порушення гігієнічних вимог до харчових продуктів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — у розмірі шести мінімальних заробітних плат. До 1 вересня для юридичних осіб і ФОПів це відповідно 47230 грн і 28338 грн, і із 1 вересня буде (очевидно, що мало сумнівів, що закон буде підписаний Президентом)  — 50 і 30 тис. грн, відповідно.

Володимир Лапа, радник із стратегічного розвитку УКАБ