Нужно прекратить манипуляции с индексацией нормативной денежной оценки и перейти со временем (как заработает рынок сельхозземель) на массовую (рыночную) оценку земель.

*текст подається мовою оригіналу 

Чому про це пишу

На це мене наштовхнула дискусія навколо законопроєкту №3131 та №3131д про запровадження мінімального податкового зобовязання з кожного га сільсгоспземель, де наповнення місцевих бюджетів є однією з основних причин такої ініціативи. Крім того, знедавна зявилась ще одна ініціатива (законопроєкт №3679) від монобільшості, яка протирічить №3131, тобто є питання послідовності політики.

В чому проблема

У ринковій економіці основним фактором, який формує вартість земель сільгосппризначення, є дохідність агробізнесу, а відтак у нормальних ринкових умовах можна очікувати синхронний рух цін на землю та прибутків в агробізнесі (див. Рисунок 1 та більш детально тут).

  Рисунок 1. Дохідність агробізнесу та орендна плата

Вартість землі є базою оподаткування багатьох місцевих податків та зборів, — як то земельний податок, єдиний податок 4ої групи (для сільгоспвиробників), оренда державних та комунальних земель, до певної міри можна також сказати про ПДФО з доходів від оренди паїв тощо. В цілому ці податки — основна частина власних доходів громад (більш детально тут).  

В Україні ж в силу того, що не було ринку сільгоспземлі та інших причин, умовною вартістю землі була і є нормативна грошова оцінка землі. Рисунок 2 показує, наскільки цей штучний показник не відповідає економічній ситуації і наскільки суттєво відстає від темпів зростання прибутковості аграрного сектору. Тобто аграрії все меншу і меншу частку своїх прибутків віддають на розвиток сільської місцевості у вигляді податків та платежів. Більше того: у 2018 році НГО в середньому ще й знизилася за новою Методикою. Це зменшило податкове навантаження на аграріїв і в номінальному вираженні.

  Рисунок 2. Дохідність агробізнесу та нормативно-грошова оцінка (номінальні показники)

В реальних показниках (або скоригованих на інфляцію) ситуація ще гірша (Рисунок 3). З одного боку реальне зростання аграрного сектору впродовж минулих 20 років склало 50%, але реальна НГО зменшилася майже на 70%! 

  Рисунок 3. Дохідність агробізнесу та нормативно-грошова оцінка (реальні показники)

Що є зараз і що пропонують

Наразі Податковим кодексом індексацію НГО (щоб хоч якось порівнятись із динамікою доходності агробізнесу) заморозили починаючи з 2016 аж до 2024 року (п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), відтак і податкові надходження, до НГО є базою оподаткування, також заморожені.

Законопроєкт №3679 пропонує взагалі відмінити індексацію НГО сільгоспземель на інфляцію починаючи з  2024 року. Таким чином, фіксацією НГО фактично назавжди, штучно зменшуються доходи громад. Це щонайменше не справедливо і не послідовно з точки зору державної політики. В першу чергу слугам потрібно було скасувати заморозку індексації НГО і пропонувати перехід на ринкову вартість землі (наприклад, на основі масової оцінки після запуску ринку сільгспземель), щоб це дало змогу громадам збільшити свої бюджети.

Олег Нивьевский, Киевская школа экономики